Вдихання отруйних хімічних речовин, гарячих парів рідин і газів викликають травму слизової оболонки та призводять до опіку дихальних шляхів. Як правило, такі ушкодження важко протікають і лікуються, а органи постійно повинні виконувати життєво важливі функції. Нерідко розвиваються серйозні ускладнення, що призводять до інвалідності, а часом і летального результату. У статті розглянемо ступеня хвороби, як виявляється перша допомога і які методи лікування.

Класифікація

Опіки дихальних шляхів поділяються так:

Термічні – виникають під дією високих температур.

Хімічні – при попаданні хімічних речовин або їх парів на слизові оболонки органів дихання.

У чистому вигляді такі ушкодження зустрічаються рідко, частіше вони бувають комбінованими. Під час пожеж займання часто провокує вибух і випаровування хімікатів або, навпаки, контактування особливо активних сполук з повітрям викликає загоряння.

За місцем розташування опіки дихальних шляхів бувають верхні і нижні. Перші виникають:

• у порожнині носа – відбувається атрофія слизової оболонки, що призводить до ринітів і фарингітів;
• глотці – уражаються голосові зв’язки, можливий ларингоспазм, втрата голосу і асфіксія;
• гортані – ушкоджується епітелій, у важких випадках м’язи, зв’язки і хрящі; висока ймовірність настання тяжких наслідків.

Нижні спостерігаються:

• У трахеях – виникає дихальна недостатність, ціаноз, задишка, ядуха і кашель. Пошкодження трахеї, як правило, відбувається одночасно з гортанню, що значно загострює стан потерпілого.
• У бронхах – ушкодження супроводжується гіперемією, скупченням рідини в легенях, дихальною недостатністю. Опіки легеневої тканини зазвичай не фіксуються.

Відзначається, що сам по собі опік верхніх дихальних шляхів виникає рідко, тільки при неглибокому і одноразовому вдиху отруйної пари або гарячого повітря. Частіше відбувається пошкодження одночасно верхніх і нижніх шляхів дихання.

Ступеня тяжкості

При випаровуванні токсичних речовин, вдиханні гарячого повітря, парів води або заковтуванні окропу відбувається травма слизових оболонок рота, порожнини носа і горла. Стан хворого і тактика лікування залежить від глибини та площі ураження слизової. Залежно від цього розрізняють чотири ступені опіків дихальних шляхів:

Уражаються зовнішні шари слизової оболонки: від носової порожнини до гортані. Відзначається гіперемія слизової, незначні хрипи в легенях. На пізніх стадіях можлива поява пневмонії.

Пошкоджуються середні шари тканин, виникає набряк, голос стає сиплим, утруднене дихання, можливі хрипи і задишка. Утворюються фіброзні плівки в трахеї. Стан хворого характеризується як важкий.

Порушуються м’які тканини глибоких шарів. Сильно набрякають слизові оболонки, нерідко пропадає голос, відбувається некроз ділянок слизової, можливий ларинго – і бронхоспазм. Стан хворого погіршується поступово, мова часто відсутня.

Спостерігається великий некроз тканин і припинення дихання, що веде до смерті.

Хімічний опік дихальних шляхів

Такий опік можна отримати на робочому місці, вдихаючи пари різних токсичних сполук, при недотриманні правил техніки безпеки:

• якщо не використовуються персональні засоби захисту;
• не працює вентиляційна система;
• неправильно зберігаються хімічні речовини.

А також за аварійних обставин:

• внаслідок порушення герметичності тари, в якій зберігаються отруйні речовини;
• випаровування хімікатів під впливом високих температур.

Найчастіше від хімічних опіків дихальних шляхів страждають працівники хімічної промисловості і персонал, якому за службовим обов’язком доводиться мати справу з миючими та дезінфікуючими засобами. До них відносяться працівники різних лабораторій, молодший медичний персонал та працівники водоочисних споруд.

Пошкодження органів дихання хімічними речовинами відбувається одночасно з ураженням шкіри обличчя, шиї і порожнини рота. На практиці дуже складно визначити, від впливу парів яких речовин (лугів або кислот) сталося пошкодження, поки не буде зроблений аналіз крові.

Термічні опіки дихальних шляхів

Пошкодження термічного характеру виникають при вдиху розпеченого повітря, пари або проковтування гарячої рідини. При цьому виникає задишка, синіють покриви шкіри, відбувається зміна голосу. При огляді помітно пошкодження верхнього піднебіння і глотки. Пацієнт веде себе неспокійно із-за сильних болючих відчуттів і утрудненого дихання. В особливо важких випадках він втрачає свідомість.

Дуже характерний опік при пожежі. У потерпілого пошкоджується шия, губи, ротова порожнина і слизова ніздрів, які заповнені кіптявою. А при опіку дихальних шляхів пором виникає ларингоспазм. При вдиханні гарячого пара м’язи гортані мимоволі скорочуються, тому явного ураження трахеї, бронхів і легенів не відбувається. Такий вид опіку не призводить до важкої травми.

Симптоми опіку

Відзначаються наступні загальні ознаки опіків дихальних шляхів:

• захриплість голосу;
• сухий надсадний кашель;
• сильний біль, приступи ядухи;
• дихання важке і переривчасте;
• зовнішні дефекти дерми обличчя і слизових оболонок носової порожнини і горла.

Ці симптоми відзначаються при опіках як верхніх, так і нижніх шляхів дихання. Для важкої стадії характерно:

Надмірне слиновиділення і серозні носові виділення.

Блювота з кров’яними прожилками і відмерлими частками епітелію.

Порушення дихання або повне його зникнення.

Втрата свідомості.

Перші симптоми при опіку дихальних шляхів виникають моментально після впливу уражаючого фактора. Обов’язково зазначається сильна болючість в горлі, зростаюча при вдиху. Поверхню губ і слизова ротової порожнини набряклі і сильно гипереміровані. У постраждалого відбувається почастішання серцевого ритму, підвищується температура тіла, виникає головний біль, сонливість і загальне нездужання.

Долікарська допомога

Виявивши потерпілого, треба відразу викликати медиків, а до їхнього приїзду надати швидко і грамотно першу допомогу при опіку дихальних шляхів. Цілеспрямовані та чіткі дії сприяють зменшенню кількості можливих ускладнень, які врятують потерпілому не тільки здоров’я, але й життя. Для цього необхідно:

• Убезпечити потерпілого – вивести його з осередку ураження.
• Організувати доступ свіжого повітря.
• Надати потерпілому напівсидяче положення, якщо він у свідомості, у противному випадку покласти його набік, причому голову розташувати вище тулуба, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи.
• Зробити штучне дихання, у разі втрати свідомості.
• Під час самостійної транспортування або очікуванні швидкої допомоги стежити за станом дихання.

У разі термічного опіку пацієнту треба промити рот і носоглотку водою, що має кімнатну температуру, в яку можна додати розчин «Новокаїну, для зменшення болю. Якщо опік стався від попадання на слизову кислоти, то у воді слід розчинити трохи харчової соди, а луг нейтралізується оцтової або лимонної кислотою.

Перша медична допомога

По прибутті бригади, медичні працівники потерпілому з опіком дихальних шляхів допомогу надають так:

Вводять внутрішньом’язово анальгетики, використовуючи метамізол натрію або «Кеторолак» і заспокійливі, наприклад, «Дифенгідрамін», «Реланіум».

Обмивають чистою холодною водою обличчя і шию, рот ретельно полощуть.

Забезпечують дихання, використовуючи кисневу маску.

У разі відсутності дихання вводять «Ефедрин» або «Адреналін внутрішньовенно, а при відсутності ефекту проводять трахеостомію.

Провівши всі заходи, хворого негайно доставляють в лікувальний заклад для подальшого надання медичної допомоги.

Лікувальна тактика

Після того як потерпілий буде доставлений до лікарні з термічним або хімічним опіком верхніх дихальних шляхів, лікар проводить ретельне обстеження, виявляє його причину, характер і ступінь тяжкості. Після результатів, отриманих під час діагностичного обстеження, лікар призначає терапію для кожного пацієнта індивідуально з урахуванням особливостей організму. Всі заходи з лікування спрямовані на наступне:

• усунення больового шоку;
• нормалізацію дихання;
• зменшення набряку гортані;
• виняток спазму бронхів;
• полегшення виведення скупчення епітеліальних клітин, слизу;
• попередження виникнення запалення легенів;
• застереження від ателектазу легені, який відбувається при закупорці просвіту бронха у зв’язку зі скупченням в’язкого секрету.

Всі ці проблеми усуваються при консервативному лікуванні опіків.

Визначення ступеня тяжкості

Коли у людини при опіках пошкоджується поверхню шкірних покривів, то фахівця відразу видно до якої міри тяжкості віднести дану патологію. З органами дихання все набагато складніше, зовнішній огляд дає далеко не повну інформацію. Дуже складно оцінити глибину і масштаб внутрішнього ураження тканин. При проведенні діагностичних заходів опік дихальних шляхів прирівнюється до глибокого опікового пошкодження шкіри. Стадія визначається після проведення ларингоскопії і бронхоскопії. Ці процедури дозволяють у короткий проміжок перевірити стан трахеї і бронхів. В стаціонарних умовах схема терапії термічних і хімічних опіків нічим не різниться.

Медикаментозна терапія

Лікування опіків дихальних шляхів стандартно проводиться за наступною схемою:

Лікар прописує хворому постільний режим і повний спокій. Забороняється розмовляти, як мінімум, протягом двох тижнів, щоб не нашкодити голосовим зв’язкам.

Проведення протишокової терапії. Забезпечується подача зволоженого кисню з метою усунення кисневого голодування. Для знеболювання використовують агоністи морфінових наркотиків, вливається розчин глюкози і замінника крові, проводиться підтримка «Дофаміном» – гормоном щастя, «Добутаміном», які стимулюють рецептори міокарда, «Гепарином» для зниження тромбоутворення та підтримання серцевої діяльності.

Шийна вагосимпатическая блокада. Використовується для тривалого знеболення, що дозволяє зменшити використання коштів наркотичного характеру.

Для ослаблення патологічного процесу призначається введення діуретиків, глюкокортикостероїдів, аскорбінової кислоти, поляризующей суміші, до складу якої входить глюкоза, калій, магній, інсулін.

Після того, як відновиться об’єм крові і сечі і відбудеться часткове зняття запалення слизових, лікування опіків дихальних шляхів триває:

• антибактеріальними препаратами, щоб не приєдналася вторинна інфекція;
• «Бурштинової кислотою», щоб не допустити зміни кислотно-лужного балансу;
• вітаміном B12 і «Нейровитаном» – для підтримки організму і відновлення тканин.

Крім цього, проводиться терапія з використанням інгаляцій аерозолю, при порушенні дихання робиться інтубація трахеї або бронхів, а також трахеотомія з введенням спеціальної трубки для відновлення функції дихання.

Фізіотерапевтичне лікування

Опікова хвороба крім дихальної системи супроводжується порушеннями серцевої системи та ЦНС. При опіках верхніх дихальних шляхів у допомогу основного лікування призначають фізіотерапевтичні процедури. Вони допомагають швидше реабілітуватися, не допустити інфікування пошкодженої поверхні, прискорити і полегшити відходження омертвілої тканини, сприяють стимуляції формування епітелію. При цьому використовуються такі процедури:

УВЧ і СВЧ – для запобігання запальних процесів і покращення проходження лімфи.

Ультрафіолетове опромінення, лікарський електрофорез – допомагають зняти больові відчуття.

Високочастотна магнітотерапія, інфрачервона лазеротерапія – для профілактики утворення келоїдних рубців.

Крім того, нерідко використовують методи фізіотерапії для відновлення рівноваги нервової і серцевої системи. Для цього застосовують электросонотерапию, аеротерапію, електрофорез з лікарськими засобами.

Народні методи лікування

Для лікування травмованої слизової дихальних шляхів можна в домашніх умовах використовувати:

• Лікування холодом. Прикласти до поверхні шиї холодний компрес. Розколоти лід на маленькі шматочки і використовувати для проковтування.
• Масло. Застосовують для змазування пошкодженої слизової кілька разів в день. Для цієї мети підійде обліпихова, шипшиновий, персикове і оливкове масло, а також риб’ячий жир.
• Трав’яні відвари. Їх готують з трави ромашки, деревію, календули, кори дуба. На 200 мл окропу беруть столову ложку сухої сировини. Використовують для полоскання розчин кімнатної температури кілька разів в день.
• Кисломолочні продукти. Можна пити молоко, кефір, сироватку, їсти сметану. Все це допоможе загоєнню слизової.

Як правило, використовуються всі ці методи тільки при легкому ступені опіків, але в будь-якому випадку перед лікуванням народними засобами обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Крім цього, хворому необхідно дотримуватися дієти з хворобливих відчуттів в гортані. Їжу слід вживати в протертому вигляді і помірної температури.

Наслідки

При опіку верхніх дихальних шляхів можливо звуження бронхів, яке викликається скороченням м’язів. Важке ураження трахеї буквально протягом декількох хвилин викликає задуху. Виникнення ранніх наслідків, пов’язаних з порушенням дихання, небезпечно для життя індивіда.

Допомогти потерпілому можуть тільки негайні реанімаційні маніпуляції. При опіку органів дихання з пізніх ускладнень найчастіше зустрічаються:

Вторинне ураження інфекцією пошкоджених тканин і утворення гнійних процесів.

Структурні голосові порушення.

Виникнення хронічних захворювань трахеї.

Розвиток пневмонії – відбувається у всіх індивідів, які отримують хімічний або термічний опік другого або третього ступеня.

Емфізема легень – відзначається надлишкове скупчення повітря в легенях через руйнування структури альвеол.

Дихальна, ниркова та серцева недостатність у хронічній стадії.

Відмирання тканин трахеї і бронхів, розвиток сепсису – запальна реакція при розвитку місцевого інфекційного процесу.

Прогноз

Пошкодження органів респіраторного тракту, як і опік шкіри, викликають серйозні розлади всіх процесів життєдіяльності. Прогноз залежить безпосередньо від ступеня тяжкості одержаного пошкодження, грамотної і своєчасно наданої першої долікарської допомоги, віку індивіда та його фізичного стану, а також наявних хронічних недуг.

Ушкодження, які відносяться до першого ступеня тяжкості з невеликим відсотком опіків дихальних шляхів не представляють серйозної загрози для здоров’я. Вони легко лікуються медикаментозними засобами, особливо у представників молодого і середнього віку. У літніх людей терапія більш тривала і можливий розвиток ускладнень.

Навіть сильні опіки органів дихання, розташованих до трахеї, не несуть загрози для життя потерпілого. Але пошкодження другої і третьої ступеня органів дихання завжди пов’язані з ускладненнями. Коли уражаються бронхи і легені, відбувається значне відмирання тканин, що нерідко призводить до летального результату.

Опік органів дихання відноситься до серйозної травми і може проявитися навіть після лікування через кілька років. Тому слід систематично проходити профілактичні огляди та виконувати всі призначення лікаря.

Профілактичні заходи

Базові профілактичні заходи щодо попередження опіків органів дихання та їх наслідків включають наступні заходи:

• Повноцінну реабілітацію. Після ретельного лікування хворому необхідно виконувати фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру, здійснювати прогулянки на свіжому повітрі, дотримуватися щадний режим харчування, забезпечуючи організм достатньою кількістю мінералів і вітамінів.
• Відмова від шкідливих звичок.
• Дотримання норм безпеки при поводженні з отруйними рідинами, гарячим повітрям і водою.

Висновок

Дуже важливо знати, як надати першу долікарську допомогу при опіку, адже від правильної її організації багато в чому залежить подальший стан потерпілого. Після проведення заходів необхідно обов’язково показати хворого кваліфікованому фахівцю, якщо навіть здається, що опік не представляє небезпеки. Адже самостійно дуже складно оцінити, в якому стані знаходяться слизові оболонки всередині.

Для запобігання небезпечних ситуацій треба ретельно перевіряти температуру вживаної рідини і дотримувати техніку безпеки при роботі з речовинами, здатними викликати опік.