Сечокам’яна хвороба

Інша назва патології – уролітіаз. Під впливом різних несприятливих факторів в сечовому міхурі запускається процес утворення конкрементів. Вони можуть бути як поодинокими, так і множинними. У жінок камені в сечовому міхурі найчастіше мають шипи, які легко травмують стінки органу. Дані конкременти називаються кораловими.

Етіологія недуги в даний час не до кінця вивчена. Однак відомо, що провокуючими є наступні фактори:

• Патології органів сечовидільної системи вродженого характеру.
• Ожиріння.
• Спосіб життя, який не передбачає рухової активності.
• Генетична схильність.
• Проживання в несприятливих екологічних умовах.
• Часте перебування в стані стресу.
• Порушення кальцієвого обміну.
• Часте вживання м’яса у великих кількостях.

Симптоми захворювання:

• Біль. З плином часу її інтенсивність посилюється. Конкремент змінює становище або ж збільшується в розмірах, наслідком чого є травмування тканин. Ось чому у жінок і болить сечовий міхур.
• Наявність крові в урині. Цей симптом також свідчить про пошкодження тканин.
• Часті позиви до сечовипускання або, навпаки, їх відсутність.
• Ознаки загальної інтоксикації організму.
• Під час спорожнення органу струмінь урини раптово переривається.

Стосовно того, до якого лікаря звертатися при болі в сечовому міхурі, викликаної конкрементами. В даному випадку також займається лікуванням патології уролог. На підставі результатів лабораторних досліджень та ультразвукової діагностики сечового міхура лікар вибирає тактику ведення пацієнтки. Лікування сечокам’яної хвороби може бути як консервативним, так і оперативним.