Особливості діагностики

Ви вже знаєте про те, хто такий гидроцефал, якими супроводжується симптомами захворювання і на що потрібно звертати увагу. Якщо у вас є хоч якісь підозри, то краще відразу ж звернутися до лікаря.

Коли мова йде про водянці мозку у дитини, то зовнішні ознаки, як правило, настільки характерні, що фахівець може поставити діагноз на основі одного лише загального огляду. Але навіть в таких випадках необхідні додаткові обстеження, адже важливо визначити причини розвитку і форму гідроцефалії.

У першу чергу проводиться УЗД — ехоенцефалографія. Ця швидка і безболісна процедура дозволяє оцінити ступінь підвищення тиску всередині черепа. Дітей першого року життя, як правило, відправляють на ультрасонографію — ультразвукове сканування проводять через джерельце.

Інформативною є рентгенографія черепа — на знімках лікар може побачити розходження швів між кістками черепа, а також потоншення самої кісткової тканини. На внутрішній поверхні кісток можна побачити свого роду «вдавлювання». Додатково проводитися комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія головного мозку — подібні процедури дозволяють не тільки підтвердити наявність гідроцефалії, але також визначити характер і причини захворювання, виявити кісти, пухлини, анатомічні особливості.

Пацієнта також відправляють до офтальмолога для того, щоб фахівці оцінив стан дисків зорових нервів, оцінив гостроту і поле зору, а також деякі інші характеристики.

Якщо є підстави вважати, що недуга викликаний інфекцією, то пацієнта можуть направити на люмбальну пункцію. Процедура ця малоприємна, але дозволяє отримати зразки спинномозкової рідини і перевірити її на наявність тих чи інших збудників, маркерів. При вродженій водянці лікарі рекомендують ПЛР-діагностику. МРТ судин головного мозку проводиться при підозрі серйозних судинних розладів.