Підготовка до процедури
На знімку можна розглянути, як виглядає ендометріоз на УЗД. Але до цієї процедури слід підготуватися. За пару годин до візиту до фахівця необхідно випити 500 мл води. Під час проведення даного типу УЗД, у пацієнтки сечовий міхур обов’язково повинен бути повним.
Ендометрит при проведенні ультразвукового дослідження
Ендометрит являє собою різновид хвороби малого тазу, яка може бути виявлена в ході досліджень. Часто діагностується ендометрит під час проведення УЗД при підозрі на ендометріоз. Їх плутати не слід, так як це різні патології.
Під ендометритом розуміють запальний процес на слизовій оболонці матки. Причинами хвороби можуть бути механічні пошкодження, наприклад, в ході аборту або некоректної встановлення внутрішньоматкової спіралі. Ще одна причина захворювання – венеричні захворювання, різні віруси.
Часто припустити про розвиток ендометриту можна за скаргами пацієнтки. Далі фахівець проводить ряд процедур, щоб встановити точний діагноз, диференціювати хвороба від ендометріозу:
- насамперед, проводиться гінекологічний стандартний огляд;
- далі слід взяти мазки, встановлюючи можливого збудника захворювання;
- завершальним етапом дослідження буде на спеціальному апараті УЗД.
Необхідно зазначити, що захворювання ендометрит може зустрічатися в гострій або хронічній формі. Гостра при цьому характеризується підвищеною температурою, болями в нижній ділянці живота, виділенням гнійно-кровянистого вмісту, який не відноситься до виділеннях менструації. Здійснювати УЗД рекомендується під час лікування, щоб контролювати терапевтичну ефективність.
Хронічна форма захворювання протікає практично непомітно, симптоми не виражені, тому, визначити найчастіше хворобу можна тільки після проведення процедури УЗД. Ознаками хронічної форми ендометриту можуть виступати наступні відхилення:
- значна втрата природної товщини слизової матки;
- через запального процесу може виявлятися зворотна реакція – стрімке потовщення слизової оболонки;
- при УЗД матка може бути збільшеною;
- зміщення матки в ліву або праву сторону (анатомічні зміни розташування органу);
- наявність великої кількості спайок.
