Інтрамуральні відділ сечоводу – опис, будова і особливості

Спосіб лікування сечокам’яної хвороби

Уратні камені при розвитку сечокам’яної хвороби в більшості випадків усувають аллопуринолами («Зилорик», «Санфипурол»). Швидко діють такі медикаменти, як «Блемарен», «Канефрон Н» і «Уролесан». Фосфатні конкременти розщеплює ліки «Марелин», який виготовляється на основі рослинної сировини. Оксалатні камені виводять з допомогою медикаменту «Пролито» та коштів для ощелачіванія сечі. При терапії цистинових утворень призначаються «Тиопронин», «Пеніциламін».

Для прискорення виходу каменю з просвіту сечоводу рекомендується прийом спазмолітиків – «Папаверин», «Но-шпа». При цьому розслаблюється мускулатура цих порожнистих структур, і їх просвіт розширюється, що сприяє просуванню каменів. У складних випадках призначається оперативне втручання або дроблення ниркових каменів у интрамуральном відділі сечоводу.

Дивіться також:  Слабкість після хвороби: причини, методи відновлення та рекомендації по корекції раціону