Форми і особливості

У осіб молодшого, середнього і старше віку ларингіт, фарингіт і трахеїт порівняно часто зустрічаються хвороби. Деякі схильні їм більшою мірою, ніж більшість. Ларингіт у більшості випадків діагностується катаральний. Правда, у деяких фіксують гіпертрофічну форму – це стан, що супроводжується появою ущільнених зон на зв’язках. Їх назвали співочими вузликами. Якщо такі ділянки розростаються, можливо, буде потрібно захід по припікання. Для нього використовують срібний нітрат. В особливо запущених випадках показано хірургічне втручання. Цю форму хвороби іменують професійної, так як вона турбує людей, змушених багато говорити, співати з-за роботи.

Можливі атрофічні процеси. Такий ларингіт характеризується зменшенням товщини гортанний слизової. Нерідко захворювання діагностують у жителів Кавказу, регулярно харчуються гострими стравами і щедро приправленою їжею.

Можливий ларингіт як наслідок іншої хвороби. Нерідко подібне ускладнення спостерігається на тлі зараження туберкульозною, дифтерійною паличкою. Запальний процес у горлі може бути наслідком сифілісу.

Що робити?

Базове правило, яке дуже важливо дотримуватися: знають, як лікувати трахеїт і ларингіт, тільки кваліфіковані лікарі. В домашніх умовах терапія власними силами супроводжується ризиком трансформації хвороби в хронічну форму. Без адекватної допомоги, без правильного лікування стан може ускладнитися стенозом гортані. Щоб уникнути таких наслідків, доктор розробить оптимальний курс з урахуванням явищ, що спровокували хвороба. У більшості випадків центральним блоком лікування є антибіотики. Їх призначення особливо розумно, якщо фіксується мокротиння з нагноєнням, якщо стан прогресувало до стенозу, якщо візуальний огляд хворих зон дозволяє побачити фібринові кірки. Антимікробні лікарські засоби рекомендовані при хронічній формі і частих рецидивах, при затяжній формі хвороби.

Вибираючи, чим і як лікувати ларингіт, трахеїт у дитини або дорослого, лікар спершу оцінить особливості патологічної мікрофлори. У загальному випадку, якщо стан хворого це допускає, використовують кошти, що належать до другого покоління цефалоспоринів. Серед найбільш відомих варто згадати «Цефтріаксон», «Цефепім». Досить часто рекомендують приймати «Цефотаксим».