Під терміном «маніфестний тиреотоксикоз» розуміється синдром, запуск процесу розвитку якого відбувається на тлі різного роду порушень функціонування щитовидної залози. В основі механізму розвитку недуги лежить посилена вироблення тиреоїдних гормонів, які впливають на роботу внутрішніх органів. При виникненні перших тривожних ознак необхідно звернутися до ендокринолога. Спеціаліст оформить направлення на комплексне обстеження і на підставі його результатів становитиме максимально дієву схему лікування.

Патогенез

Основним гормоном щитовидної залози є трийодтиронін (Т3). Він впливає практично на всі системи організму. Попередником трийодтироніну є тироксин (Т4). Формування даних гормонів відбувається з молекул йоду. Останній надходить в організм з їжею і піддається розщепленню. Кінцевим продуктом перетворення є йодиди. Вони надходять в щитовидну залозу, окислюються і зв’язуються з тирозином (амінокислотою). Надалі отримане з’єднання знову піддається окисленню, результатом чого стає утворення Т3 і Т4. Останні накопичуються в фолікулах щитовидної залози та при необхідності випускаються в кровотік (за це відповідає тиреотропний гормон – ТТГ).

Під впливом різних несприятливих факторів цей процес порушується. У цьому випадку прийнято говорити про тиреотоксикозі. Він буває субклінічним і маніфестними. Тиреотоксикоз у першому випадку характеризується нормальним рівнем Т3 і Т4 і зниженою концентрацією ТТГ. Маніфест форма хвороби супроводжується низьким ТТГ і підвищенням показників Т3 і Т4.

Етіологія

Існує велика кількість причин, які призводять до розвитку недуги. Найчастіше у пацієнтів виявляються супутні патології щитовидної залози, на тлі перебігу яких змінюється рівень гормонів.

Маніфестний тиреотоксикоз, як правило, супроводжує:

• Дифузний токсичний зоб.
• Пухлини щитовидної залози доброякісного характеру.
• Аутоімунні захворювання.
• Тиреотоксикоз вагітних.
• Патології щитоподібної залози, розвиток яких обумовлено безконтрольним прийомом медикаментозних засобів.

Найбільш часто причиною манифестного тиреотоксикозу є Базедова хвороба (дифузний токсичний зоб). У групі ризику знаходяться особи, які проживають у несприятливих екологічних умовах, а також люди, чия професійна діяльність пов’язана з контактированием з радіоактивним йодом.

Клінічні прояви

Симптоми манифестного тиреотоксикозу та їх вираженість безпосередньо залежать від дії Т3 на тропні органи. Основні клінічні прояви недуги:

• Надмірне потовиділення. Людині в будь-яких кліматичних умовах жарко. Пацієнти на прийомі у лікаря відзначають, що перестали одягатися тепло при холодній погоді.
• Психоемоційна нестабільність. Спокій нерідко змінюється дратівливістю і навіть агресією, що може бути небезпечно для оточуючих.
• Прискорене серцебиття.
• Різке зниження маси тіла.
• Сухість шкірних покривів.
• Набряки.
• Слабкість у м’язах.
• Підвищений апетит.
• Розлади стільця.

Крім того, існують і специфічні симптоми манифестного тиреотоксикозу:

• Екзофтальм. Під даним терміном розуміється стан, при якому у людини сильно випинаються очні яблука.
• Тремор кінчиків пальців. Цей стан виявляється при витягуванні рук перед собою.
• Збільшення в розмірах щитовидної залози. Визначається лікарем під час пальпації.
• Очні ознаки. До них відносяться: широко розкриті здивовані очі, рідкісні моргання, поява смужки білого кольору під час руху очі вгору.

При виникненні будь-яких з перерахованих вище симптомів необхідно звернутися до ендокринолога.

Діагностика

Після збору анамнезу, вислуховування скарг та проведення фізикального огляду лікар оформляє направлення на обстеження. На підставі його результатів ендокринолог зможе не тільки оцінити ступінь функціонування щитовидної залози, але і з’ясувати причину виникнення манифестного тиреотоксикозу.

Діагностика захворювання передбачає проведення наступних досліджень:

• Аналізу крові Т3, Т4 і ТТГ.
• Тесту на поглинання радіоактивного йоду щитовидною залозою.
• Радіонуклідного сканування.
• Сцинтиграфії.
• УЗД щитовидної залози.

Для виявлення причини призначається аналіз крові на аутоантитіла до миелопероксидазе, рецепторів ТТГ, а також на тиреостимулирующие речовини.

В процесі проведення диференціальної діагностики важливо відрізнити хворобу від багатовузлового токсичного зобу і хвороби Грейвса.

Медикаментозне лікування

Схема терапії манифестного тиреотоксикозу безпосередньо залежить від причини розвитку патології, ступеня тяжкості її перебігу, віку пацієнта і індивідуальних особливостей його здоров’я. Всі препарати можуть бути призначені тільки лікарем, режим їх дозування також визначається фахівцем.

Класична схема лікування манифестного тиреотоксикозу виглядає наступним чином:

• Прийом тиреостатиків. Це препарати, що пригнічують надлишкове вироблення гормонів. Як правило, лікарі призначають такі засоби: «Тирозол», «Пропицил», «Мерказоліл». Лікування займає тривалий час (близько 1 року).
• Прийом глюкокортикостероїдів. Засоби цієї групи показані при вираженому ураженні тканин. На тлі прийому зупиняються деструктивні процеси.
• Вживання Бадів. Призначаються в тому випадку, якщо маніфестний тиреотоксикоз є наслідком патології аутоімунного характеру. Найчастіше лікарі рекомендують пацієнтам споживати засіб «Эндонорм».
• Прийом препаратів, що містять радіоактивний йод. Після завершення курсу лікування цими засобами показана замісна терапія. Вона передбачає прийом синтетичних гормонів.

Під час лікування додатково можуть бути призначені препарати з групи b-адреноблокаторів. Вони підтримують роботу серцевого м’яза, яка страждає на тлі розвитку патології.

Оперативне лікування

При неефективності консервативних методів показано хірургічне втручання. Підготовчий етап полягає в прийомі вищеперелічених медикаментів.

Під час проведення операції хірург уривається частина залози або ж весь орган (обсяг втручання безпосередньо залежить від причини і тяжкості патології). Доступ до ураженої частини здійснюється відкритим способом або за допомогою ендоскопічного (малоінвазивного) обладнання.

Після перенесеної операції хворий повинен протягом усього життя, приймати синтетичні гормони.

Наслідки

Ігнорування патології може призвести до розвитку небезпечних для життя ускладнень з боку серцево-судинної системи.

Крім того, наслідком манифестного тиреотоксикозу може стати тиреотоксичний криз. Це небезпечний стан, що проявляється тремором, підвищеною температурою тіла, надмірним збудженням, гіпертензією, анурією і порушенням функціонування серцевого м’яза. Результатом тиреотоксичного кризу може стати як втрата свідомості, так і загибель людини.

Профілактика

Не існує специфічних заходів, дотримання яких запобігає розвиток недуги. Однак знизити ймовірність виникнення манифестного тиреотоксикозу можна.

Для цього достатньо виконувати наступні правила:

• Відмовитися від тютюнопаління та вживання спиртовмісних напоїв.
• У літній період поменше засмагати. Крім того, небажано довго перебувати під відкритими сонячними променями в період їх максимальної активності.
• Скорегувати раціон харчування. В меню обов’язково повинні бути присутніми овочі і фрукти. Небажано їсти смажені, копчені та гострі страви. Їжа повинна бути зварена, приготована на пару або в духовці. При цьому важливо пам’ятати про те, що раціон повинен бути збалансованим.

Дані правила ставляться як до первинної, так і вторинної профілактики. Іншими словами, коригування способу життя значно знижує не тільки ризик розвитку захворювання, але і виникнення загострень у пацієнтів, у яких недуга вже був раніше діагностований.

Висновок

Маніфестний тиреотоксикоз – це патологічний стан, який з’являється на тлі прогресування різних захворювань щитовидної залози. Воно характеризується підвищеним рівнем гормонів Т3 і Т4 і зниженою концентрацією ТТГ. При виникненні перших тривожних симптомів необхідно звернутися до ендокринолога. Спеціаліст оформить направлення на комплексне обстеження, на підставі результатів якого становитиме максимально дієву схему лікування.