Маніфестний тиреотоксикоз: причини, симптоми і діагностика, методи лікування

Діагностика

Після збору анамнезу, вислуховування скарг та проведення фізикального огляду лікар оформляє направлення на обстеження. На підставі його результатів ендокринолог зможе не тільки оцінити ступінь функціонування щитовидної залози, але і з’ясувати причину виникнення манифестного тиреотоксикозу.

Діагностика захворювання передбачає проведення наступних досліджень:

  • Аналізу крові Т3, Т4 і ТТГ.
  • Тесту на поглинання радіоактивного йоду щитовидною залозою.
  • Радіонуклідного сканування.
  • Сцинтиграфії.
  • УЗД щитовидної залози.

Для виявлення причини призначається аналіз крові на аутоантитіла до миелопероксидазе, рецепторів ТТГ, а також на тиреостимулирующие речовини.

В процесі проведення диференціальної діагностики важливо відрізнити хворобу від багатовузлового токсичного зобу і хвороби Грейвса.

Медикаментозне лікування

Схема терапії манифестного тиреотоксикозу безпосередньо залежить від причини розвитку патології, ступеня тяжкості її перебігу, віку пацієнта і індивідуальних особливостей його здоров’я. Всі препарати можуть бути призначені тільки лікарем, режим їх дозування також визначається фахівцем.

Дивіться також:  Видалення судинних зірочок лазером - опис процедури, протипоказання та відгуки

Класична схема лікування манифестного тиреотоксикозу виглядає наступним чином:

  • Прийом тиреостатиків. Це препарати, що пригнічують надлишкове вироблення гормонів. Як правило, лікарі призначають такі засоби: «Тирозол», «Пропицил», «Мерказоліл». Лікування займає тривалий час (близько 1 року).
  • Прийом глюкокортикостероїдів. Засоби цієї групи показані при вираженому ураженні тканин. На тлі прийому зупиняються деструктивні процеси.
  • Вживання Бадів. Призначаються в тому випадку, якщо маніфестний тиреотоксикоз є наслідком патології аутоімунного характеру. Найчастіше лікарі рекомендують пацієнтам споживати засіб «Эндонорм».
  • Прийом препаратів, що містять радіоактивний йод. Після завершення курсу лікування цими засобами показана замісна терапія. Вона передбачає прийом синтетичних гормонів.

Під час лікування додатково можуть бути призначені препарати з групи b-адреноблокаторів. Вони підтримують роботу серцевого м’яза, яка страждає на тлі розвитку патології.