Що робити, якщо позиви до дефекації відсутні?

Так як викликати позиви в туалет по великому, адже відсутність їх на тривалий час може стати причиною погіршення самопочуття хворого? Пацієнт може скаржитися на метеоризм, болі різної інтенсивності, слабкість. Шкірний покрив стає блідим, можливе підвищення температури тіла, поява головних болів. В просвіті кишечника фіксується бродіння і гниття харчових залишків.

Небезпечним вважається стан, коли відсутність позивів на спорожнення супроводжується симптомами інтоксикації. У таких випадках необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Хворим в стаціонарних умовах в якості першої допомоги роблять промивання шлунка за допомогою гуртки Есмарха. В домашніх умовах можна робити клізму з великим об’ємом води, додаючи в рідину невелику кількість кострового масла, яке має проносний ефект.

Відсутність лікування може спровокувати кишкову непрохідність. Проблему вирішують госпіталізацією та терміновою операцією, оскільки є ризик летального результату.

Якщо запор виникає періодично, потрібне проведення профілактичних заходів, коригування раціону, а в окремих випадках – застосування медикаментозної терапії.

Ускладнення внаслідок атонії кишечника

Затримка стільця і неповноцінний акт дефекації тривалий період призводять до серйозних дисфункцій органів і систем. Часто такий стан викликає розвиток рецидивуючого коліту або поразка кінцевої зони ШКТ.

Відсутність дефекації призводить також до порушення травлення, виникнення ентериту в результаті закидання твердої кишкової маси в порожнину сліпої кишки. Клінічна картина може ускладнюватися гепатитом, проблемами з жовчовивідними шляхами і з прямою кишкою, появою новоутворень в органах ШКТ.