Підковоподібна нирка у дітей: опис з фото, причини патології, діагностика і лікування

Небезпека підковоподібної нирки у дитини

Незважаючи на повну відсутність виражених симптомів, патологія здатна призвести до розвитку досить серйозних наслідків. Із-за того що перешийок розташовується в області попереку, він чинить тиск на сечовід. Це тягне за собою виникнення пієлонефриту, гідронефрозу, мочекаменного захворювання, гломерулонефрит.

На тлі тиску перешийка на кишечник порушується повноцінна перистальтика, з-за чого з’являється його хронічне запалення.

Чи небезпечна підковоподібна нирка у дитини? Однозначно, так! Адже, крім усього іншого, у таких малюків значно підвищений ризик зародження пухлин у нирках, у тому числі і злоякісних. Крім цього, у маленького пацієнта може виникнути ниркова недостатність. Здавлювання судин в нирках нерідко стає передумовою до зародження варикозу.

У представниць слабкої статі аномальна нирка здатна викликати передчасні пологи. Крім цього, збільшується ембріон може тиснути на перешийок, з-за чого розвивається гідронефроз та інфаркт ураженого органу. Таке явище несе в собі величезну небезпеку для життя дитини і матері.

Діагностика

Виявлення патології утруднюється у зв’язку зі специфікою аномалії. Для постанови діагнозу необхідно провести безліч досліджень, як лабораторних, так і інструментальних.

Що стосується клінічних аналізів, необхідно здійснити:

розгорнуту біохімію крові;
тестування сечі за Зимницьким та Нечипоренком;
загальні дослідження крові та сечі;
бактеріальні посіви.

Дивіться також: Гострий і хронічний синусит: порівняння захворювань, причини, симптоми і методи лікування

Інструментальні способи діагностики приносять більш достовірні результати і дають можливість детально вивчити клінічну картину підковоподібної нирки (за МКХ-10 код недуги – Q63.2). Найчастіше застосовується кілька основних методик.

УЗД. За допомогою ультразвуку можна виявити патологію в розвитку малюка ще в період вагітності. Фахівець може оцінити структуру, параметри органу і загальний стан кровообігу. Але така методика не дає достовірної картини, з-за чого необхідні допоміжні обстеження.

Екскреторна урографія. Дитині вводять спеціальну речовину в кровотік, після чого проводиться рентген нирок. Результати чітко демонструють прохідність артерій і вен в органах малого тазу.

Дуплексне сканування судин. За його допомогою можна з точністю визначити повноцінність кровообігу в органах.

КТ та МРТ. На знімках можна добре розглянути аномалії розвитку органу. Фото підковоподібної нирки дозволяють ознайомитися з можливими різновидами патології і допоможуть визначити її.

Ретроградна пієлографія. Дає можливість виявити патологічний розміщення нирок, присутність перешийка, а також оцінити загальний стан мисок.

Тонкоголкова біопсія. Необхідна лише при підозрі на новоутворення.

Саме правильна діагностика дає можливість лікарю грамотно вибрати відповідне лікування.

Сторінка: 1 2 3 4 5 6