Терапія

Якщо у новонародженого малюка діагностується підковоподібна нирка, він ставиться на облік в уролога або нефролога. Лікування в такому випадку є симптоматичним. Наприклад, при пієлонефриті малюкові прописуються відповідні антибіотики. Для усунення больових відчуттів призначаються анальгетики та спазмолітики.

Хірургічне втручання доцільно тільки при вираженому больовому синдромі, формування каменів у нирках, пухлинах, а також при дисфункції аномального органу.

Оперативна терапія передбачає розподіл часток і закріплення їх у нормальному положенні. Хірургічне втручання здійснюється за допомогою лапароскопії або відкритим методом, в залежності від загального стану малюка і форми самої патології.

Для лікування підковоподібної нирки у дитини застосовується кілька різновидів операцій:

• фіксація нефростомы – використовується для нормалізації відтоку сечі;
• часткова резекція – здійснюється при дисфункції органу;
• повне видалення (нефректомія) – доцільна при пошкодженні органу пухлиною, туберкульозом або при нирковій недостатності.

Якщо ж підковоподібна нирка ніяк не впливає на якість життя дитини, терапія не проводиться зовсім.

Подальші прогнози

За відгуками, підковоподібна нирка у дитини далеко не завжди є приводом для сильного занепокоєння. В цілому, подальший прогноз для дітей з таким діагнозом сприятливий. Як правило, маленький пацієнт веде цілком звичний спосіб життя, практично без усіляких обмежень. Важливо тільки одне – дитина повинна постійно перебувати під наглядом лікарів. Навіть при виникненні серйозних ускладнень після вчасно зробленої операції малюк досить-таки швидко і без проблем повертається до нормального життя.

Стосовно служби в армії, підковоподібна нирка вважається непризывным захворюванням за рахунок високої ймовірності появи ускладнень. Молодій людині з таким діагнозом присвоюється група Ст. Іншими словами, він виявляється придатним до служби виключно при військовому положенні.

Підковоподібна нирка – досить-таки поширена аномалія, яка носить вроджений характер. Якщо у маленького або дорослого пацієнта не діагностуються якісь супутні ускладнення, то хвороба не потребує специфічної терапії. Людям з цією патологією необхідно лише систематично проходити профілактичні обстеження для попередження виникнення негативних наслідків.