Раптова зупинка серця: причини і ознаки, перша допомога, профілактика, методи лікування

Подальше лікування

Лікарі швидкої відразу ж по приїзді приступають до процедури дефібриляції для запуску міокарда. Професійна допомога здійснюється в кілька етапів, починаючись в тих умовах, де знаходиться потерпілий, потім продовжується в автомобілі і в реанімаційному відділенні установи.

Насамперед медики вводять синтетичні аналоги людських гормонів адреналіну і дофаміну, інші препарати, що підтримують роботу міокарда. Якщо реанімаційні заходи не дають результату, починають електричну «перезавантаження» серця – дефібриляцію. Ця маніпуляція є частиною електроімпульсної терапії при порушеннях серцевого ритму. Якщо серцебиття і дихання не відновилися, констатують наступ біологічної смерті.

Що робити після реанімації

Якщо пацієнту вдалося врятуватися і пережити раптову зупинку серця, в першу чергу йому необхідно пройти комплексне обстеження і з’ясувати, що ж послужило причиною такого небезпечного порушення. Після перенесеної клінічної смерті потерпілий повинен переглянути спосіб життя і змінити ставлення до свого здоров’я.

У разі діагностування важких життєзагрожуючих порушень серцевого ритму або небезпечних вад міокарда, які здатні спровокувати повторний напад асистолії, хворому призначають хірургічне лікування. Операція на серці може бути дорогою і вимагати трансплантації органу, але найпоширеніший варіант втручання передбачає встановлення кардіостимулятора – штучного імпланта, підтримує ритм роботи серця.

Дивіться також:  Хвороба гіалінових мембран у новонароджених: причини, симптоми, лікування, наслідки

Людина, одного разу пережив зупинку серця, повинен вести здоровий спосіб життя, під яким розуміється:

  • раціональне і збалансоване харчування;
  • дотримання режиму дня;
  • повноцінний відпочинок та сон;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • контроль над показниками артеріального тиску;
  • обмеження фізичних навантажень.

Пацієнту, переніс зупинку серцевої діяльності, необхідно регулярно приймати лікарські препарати, призначені лікарем в строго встановленій дозуванні,

і періодично обстежуватися – здавати аналізи крові, проходити ЕКГ. Крім того, важливо навчитися самостійно визначати частоту пульсу, щоб у разі повторного порушення серцевого ритму, який може виникнути з великою часткою ймовірності, вчасно викликати швидку.