Рекомбінантна ДНК: опис, характеристики

Властивості організмів

Організми, що містять рекомбінантні молекули ДНК, мають явно нормальні фенотипом. Їх зовнішній вигляд, поведінка і метаболізм зазвичай не змінюються. Єдиний спосіб продемонструвати наявність рекомбінантних послідовностей – це досліджувати саму ДНК з використанням тесту полімеразної ланцюгової реакції.

У деяких випадках рекомбінантна ДНК може чинити шкідливий вплив. Це може статися, коли її фрагмент, що містить активний промотор, розташовується поруч із раніше мовчить геном клітини-господаря.

Використання

Технологія рекомбінантної ДНК широко використовується у біотехнології, медицині та дослідженнях. Її білки та інші продукти можна знайти практично у кожній західній аптеці, ветклініці, кабінеті лікаря, медичної або біологічної лабораторії.

Дивіться також:  Инсулинокоматозная терапія: опис, методи проведення та відгуки

Найбільш поширеним застосуванням є фундаментальне дослідження, в якому технологія важлива для більшості сучасних робіт в біологічних і біомедичних науках. Рекомбінантна ДНК використовується для ідентифікації, картування і послідовності генів, а також для визначення їх функції. Зонди рДНК використовуються для аналізу експресії генів в окремих клітинах і тканинах цілих організмів. Рекомбінантні білки використовуються в якості реагентів в лабораторних експериментах. Деякі конкретні приклади наведені нижче.