Чим небезпечний

Одним з найбільш серйозних ускладнень перикардиту може стати тампонада серця. Це найнебезпечніше захворювання, при якому відбувається стиснення органу. Хворий відчуває задишку при ходьбі. Після скупчення великої кількості рідини і сильного стиснення серця, задишка з’являється навіть у стані спокою. Відбувається зниження серцевого викиду, так як міокарда лівого шлуночка не вистачає крові.

При виявленні даного захворювання лікар зобов’язаний госпіталізувати хворого. Лікування полягає безпосередньо у відкачуванні накопиченої рідини.

Сухий і ексудативний

При розвитку сухого перикардиту у хворого спостерігається тупий біль в області серця, яка з часом лише посилюється. Застосування нітрогліцерину марно. На це варто звернути увагу. Больовий симптом посилюється при прийнятті горизонтального положення і зменшується при нахилі вперед. Кашель і вдих тільки посилюють больові відчуття.

Фахівець може спостерігати наступну картину: хворий сидить, нахилившись вперед, його морозить, спостерігається підвищена температура тіла. При прослуховуванні серця спостерігається скрип, схожий на скрегіт снігу. Хворому необхідно затамувати подих для того, щоб лікар переконався в правильності поставленого діагнозу. Справа в тому, що такий скрип можна переплутати з тертям плеври. Але скрип при сухому перикардиті постійний, не припиняється при затримці дихання.

При ексудативному перикардиті симптоми можуть бути сильно виявленими. Накопичення ексудату провокує розбіжність листків перикарда, що сприяє зниженню больового симптому. Іноді біль може зникнути зовсім, але ненадовго. Через деякий час в області серця з’являється тяжкість, у хворого спостерігається задишка. Задишка спостерігається спочатку при фізичної активності, а потім і в стані спокою. Роздутий від рідини перикард починає здавлювати прилеглі до серця органи, супроводжується гикавкою, сильним гавкаючим кашлем, слабкістю в голосі.