Профілактика і реабілітація

Профілактика перикардиту полягає, в основному, у запобіганні захворювань, які можуть спровокувати збільшення кількості рідини в перикарді.

У разі, коли перикардит вже проявив себе, хворому обмежують фізичні навантаження. Після проходження курсу лікування, необхідний курс реабілітації, який бажано проходити в санаторіях під наглядом фахівців. Якщо ж такої можливості у хворого немає, варто звернути увагу на спеціальні тренування, підбір відповідного місця роботи, не пов’язаного з важкою фізичною працею.

Хворим, які перенесли перикардит, можуть оформити групу інвалідності. Вона визначається лікарями відповідно до тяжкості захворювання людини.

Кілька слів на закінчення

Так яка норма рідини в перикарді? Перикард з’єднується з діафрагмою, судинами, внутрішньою частиною грудини, утримуючи при цьому серце в стабільному положенні. Стінки перикарда розділені невеликою кількістю рідини, що служить змазкою. Ця змазка захищає стінки перикарда від тертя один об одного. Норма рідини в порожнині перикарда (в мм) не більше двадцяти. Цей критерій властивий не тільки дорослим, але й дітям.

При появі неприємних відчуттів в області серця, тяжкості в грудній клітці, варто задуматися про можливості виникнення перикардиту.

Виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що перикардит є важким і серйозним захворюванням. Їм хворіють не тільки дорослі, але і діти, в тому числі і новонароджені. Існують різні причини і лікування перикарда. Рідина в серці може зрости або зменшитися. Лікування залежить від виду і причини виникнення патології. Фахівці намагаються використовувати консервативні методи лікування, оперативне втручання застосовується лише в крайніх випадках, коли життю хворого загрожує небезпека. Симптоми перикардиту можуть бути різноманітні. Для кожного виду вони свої. Все ж варто звернути увагу на первинні ознаки: головний біль, нудота і блювота, болі і важкість у грудях і області серця, шуми і скрегіт в грудині. Все це може стати невідкладної причиною для відвідування кардіолога або терапевта. Тільки фахівець зможе встановити точний діагноз, виявити причину захворювання і призначити правильне лікування. Слід пам’ятати, що перехід перикардиту в хронічну форму може коштувати хворому життя. Можливо і придбання інвалідності. Тому не можна зволікати при подібних симптомах і займатися самолікуванням.