Радионуклеиновая сиалография

Радионуклеиновая або радіоізотопна сиалография – дослідження слинних залоз за допомогою введення у вену фармацевтичних радіоактивних нуклідів. Препарати застосовують для дослідження анатомо-топографічного стану та оцінки функціональності органу. Методика радіонуклідної сіалографії заснована на здатності залозами накопичувати і виділяти зі слиною радіофармацевтичні препарати, які попередньо вводять внутрішньовенно. Дослідження дозволяє оцінити накопичувальну, секреторну і видільну функцію слинних залоз. В основному об’єктом дослідження є привушні залози.

Показаннями до радиосиалографии є наступні патології:

• Синдром Хеерфордта.
• Свинка (епідемічний паротит).
• Недостатнє слиновиділення, для якого властива сухість слизової порожнини рота (ксеростомія).
• Затяжне запалення слинних залоз з утворенням в її протоках слинних каменів (сиалолитиаз).

Радиосиалографию виконують на радіометричних установках, розміщуючи датчики над привушної залозою і серцем в положенні пацієнта лежачи. Для отримання порівняльних даних ще один датчик встановлюють над стегном. Вводять внутрішньовенно штучний радіоактивний елемент технецій в розрахунку 50-70 мкКи на 7 кг ваги тіла, обов’язково натщесерце.

Через 30 хвилин дають 15 г лимона або 5 г цукру для стимулювання слиновиділення. Дані дослідження записуються у вигляді трьох кривих: двох паралельних, які відображають рівень накопичення введеного радиофармацевтического препарату обох привушних залоз, третя крива відображає рівень радіоактивності крові.

Пацієнти, які проводили радіоізотопну сиалографию слинних залоз, у відгуках висловлюють сильне занепокоєння з приводу негативного впливу на організм радіоактивних препаратів. Процедура виконується з дотриманням усіх правил роботи з радіоактивними речовинами. Технецій відноситься до групи радіаційної небезпеки, не вимагає реєстрації. Період напіврозпаду речовини в організмі становить 6,04 ч.