Синдром Клода Бернара-Горнера: причини, симптоми, діагностика і лікування

Класифікація

Крім ідіопатичного (незалежна від інших захворювань патологія) і вторинного типу (симптомокомплекс виступає в якості слідства іншого захворювання), синдром класифікують за ступенем ураження нейронної ланцюга. Якщо вражений перший нейрон, то, швидше за все, хвороба виникла на тлі ураження спинного мозку. Якщо вдається встановити, що вражений другий нейрон, то можна говорити про те, що відбувається здавлювання симпатичного нерва на тлі збільшення новоутворення. Поразка третього нейрона часто відбувається на тлі пошкодження рухових волокон.

Діагностичні заходи

Для постановки діагнозу проводиться фізикальний огляд і використовуються спеціальні діагностичні методики. В обов’язковому порядку аналізуються причини птозу верхньої повіки, звуження зіниці, адже такі симптоми можуть говорити і про інше захворювання. В першу чергу лікар проводить кокаїновий тест. В очі вводять спеціальні краплі, які містять сульфат кокаїну. Якщо синдром відсутній, то зіниці практично моментально сильно розширюються, але при наявності захворювання мідріазу не буде.

Дивіться також:  Розсіяний склероз: чи передається по спадку, схильність і відсоток ризику

Причини появи міозу з’ясовуються за допомогою тесту з оксамфетамином. Ця речовина має викликати стійке розширення зіниці, але якщо третій нейрон пошкоджений, то ніяких змін не буде спостерігатися. Тоді можна говорити про наявність синдрому.

Тест з перепадами освітлення дозволяє з’ясувати час, який потрібен очам пацієнта для адаптації. Комп’ютерна томографія дає можливість візуалізувати об’ємні утворення очниці, з’ясувати, чи були травми та інші пошкодження очей. У ряді випадків можуть бути рекомендовані та інші діагностичні методики. Наприклад, рентген, який дозволить визначити наявність або відсутність новоутворення.