“СинноВекс”: відгуки, склад, інструкція по застосуванню, аналоги
Пацієнтам літнього віку
Достатньої кількості пацієнтів, вік яких старше 65 років, у клінічних випробуваннях не брало участь, тому вірогідні відмінності реакції даних пацієнтів і пацієнтів більш молодого віку не встановлені. Якщо враховувати кліренс активного компонента, то теоретичні підстави для коригування дози при терапії літніх людей відсутні.
По можливості робити уколи слід в один і той же день тижня, у однаковий час доби. Місця внутрішньом’язових ін’єкцій рекомендовано міняти щоразу.
Це підтверджує інструкція по застосуванню до «СинноВексу».
Тривалість лікування
Тривалість терапевтичного курсу фахівець визначає для кожного пацієнта в індивідуальному порядку. Після двох років терапії пацієнту слід пройти клінічне обстеження, після чого лікар індивідуально у кожному випадку визначає необхідність продовження терапії. Лікування варто припинити, якщо у пацієнта спостерігається розвиток хронічного прогресуючого розсіяного склерозу.
Допускається самостійне введення препарату пацієнтом з дозволу лікаря і після вивчення методів внутрішньом’язових ін’єкцій. Якщо пацієнт робить уколи самостійно, йому варто дотримуватися наступних рекомендацій:
У кожній упаковці знаходиться 4 лотка, містять одноразові дози ліків і 8 спиртових серветок в окремих герметичних пакетах. В кожному лотку є ліофілізований порошок препарату, ампула з ін’єкційної водою, одноразовий шприц, дві голки (одна призначається для приготування розчину, інша – для введення препарату).
Ліки слід витягти з холодильника, витримати при кімнатній температурі близько півгодини. Не допускається використання гарячої води і зовнішніх джерел тепла для нагріву ампули з ін’єкційної водою.
Необхідно вимити руки, дістати дві спиртові серветки, лоток, що містить дозу ліків, і викласти їх на чисту поверхню. Упаковку слід обережно розкрити, витягти містяться в ній предмети. Рекомендується заздалегідь підготувати стерильну медичну вату, розчин для дезінфекції (70 % етиловий спирт), бактерицидний пластир.
Відкрити упаковки голки і шприца, не знімаючи з голки захисного ковпачка, помістити її на шприц. Використовуючи спиртову серветку, розкрити ампулу з розчинником, відламавши верхню частину ампули по червоній лінії. Прибрати ковпачок з голки, увібрати в шприц ін’єкційну воду. Якщо у шприц попали пухирці повітря, їх слід акуратно видалити, утримуючи шприц у вертикальному положенні і акуратно натискаючи на поршень. Потім на голку слід надіти ковпачок.
Відкрити кришку на флаконі з ліками, протерти флакон спиртовою серветкою.
Видалити ковпачок з голки, проткнути нею гумову пробку, повернути голку до бічної стінки флакона і акуратно ввести в нього весь розчинник.
Після перемішування розчину у флаконі слід занурити в нього голку, набрати в шприц 1 мл розчину, витягти голку, встановити на неї ковпачок.
Акуратним рухом, не торкаючись до випускного отвору шприца, зняти голку і одягнути другу, призначену для введення кошти.
Місце, вибране для введення препарату, слід очистити спиртовою серветкою, видалити ковпачок з голки, ввести голку в м’яз. Вводити препарат слід повільно. Після вилучення голки з м’язи місце проколу протерти спиртовою серветкою. Якщо є необхідність, місце проколу заклеюють пластиром.
