Дослідження повітряної провідності

В рамках дослідження повітряної провідності камертон призводять до звучання просевом максимальних дозованих ударів перкусійні молоточка (варто відзначити, що басовий камертон можна навести звучання з допомогою удару об нижню третину стегна). Інструмент підносять браншамі до вуха пацієнта, який повинен повідомляти, чи чує він який-небудь звук. Далі він підноситься до зовнішнього проходу максимально близько, при цьому не торкаючись самого вуха, таким чином, щоб його вісь проходить поперек обох браншей) могла збігатися з лінією слухового проходу.

Щоб уникнути адаптації або звукового стомлення камертон слід підносити до вух через кожні чотири-п’ять секунд. Дослідження кісткової провідності здійснюють з допомогою басового звучного камертона, ніжка якого щільно приставляється до середини тім’я людини. Тривалість сприйняття звучного камертона на тлі повітряного та кісткового проведення визначається в секундах (це є кількісним дослідженням). В рамках якісного дослідження слуху камертонами застосовується цілий ряд різних дослідів.

Варто відзначити, що при досвід Рінне в нормі спостерігають перевагу повітряної звуковий провідності над кісткової мінімум в два рази. А при від’ємному, навпаки, кісткова над повітряною переважає, що часто виникає при ураженні звукопровідного апарату. При захворюваннях останнього спостерігають, як і в нормальному стані, перевага ступеня повітряної провідності над кісткової.

При дослід Швабаха звучить камертон приставляють до тім’ї досліджуваного і тримають його до тих пір, поки людина перестане чути. Далі дослідник (тобто людина з нормальним слухом) камертон ставить собі на тім’я. У тому випадку, якщо він продовжує вловлювати звук інструменту, то у досліджуваного такий досвід вважається укороченим. Якщо ж не чує, то тест у випробуваного нормальний.

Ми розглянули діагностичне значення слухового паспорта.