Виразкова хвороба шлунка

Це патологія, перебіг якої супроводжується утворенням специфічних дефектів в гастродуоденальній зоні. Виразки можуть бути множинними, так і одиничними.

Основна причина розвитку захворювання – ігнорування ознак гастриту, який, у свою чергу, виник на тлі активної життєдіяльності Хелікобактер пілорі.

Однак наявність інфекції в організмі не є гарантією появи недуги. Процес розвитку хвороби запускається тільки при впливі одного або декількох провокуючих факторів.

До них відносяться:

Часте вживання спиртовмісних напоїв.

Нерегулярне і незбалансоване харчування.

Тривалий прийом медикаментів.

Перенапруження (як нервовий, так і фізичний).

Недолік в організмі вітамінів.

Тривале перебування в стані стресу.

Травми органів черевної порожнини або хребта.

Наявність тромбів в кровоносних судинах, що живлять шлунок.

Дефіцит сну.

Клінічні прояви та їх вираженість безпосередньо залежать від локалізації виразки та індивідуальних особливостей організму. Основні симптоми хвороби – біль і важкість у районі сонячного сплетіння після їжі. При цьому деякі пацієнти скаржаться лише на легкий дискомфорт. Інші ж кажуть, що біль носить нестерпний характер.

Ознаки патології (крім тяжкості в сонячному сплетенні):

Відрижка. Вона має кислий присмак.

Печія.

Нудота, що виникає безпосередньо після прийому їжі.

Блювота. Вона приносить значне полегшення.

Різке зниження маси тіла.

Порушення сну.

Анемія.

Найбільш тривожним симптомом є блювота, яка асоціюється з кавовою гущею. Вона свідчить про внутрішній кровотечі.

Діагностика недуги передбачає проходження комплексного обстеження, що включає:

ФГС. Під час процедури здійснюється забір проби слизової оболонки близько виразкового ураження.

Бактеріологічне дослідження тканин на предмет виявлення хелікобактер пілорі.

Рентген з контрастом.

Клінічний і біохімічний аналізи крові.

Всі лікувальні заходи спрямовані на усунення неприємних симптомів і усунення першопричини розвитку патології. Тривалість консервативної терапії може становити до 2 місяців. При її неефективності лікар оцінює доцільність проведення хірургічного втручання.

Консервативне лікування передбачає прийом таких груп препаратів:

Антацидів («Алмагель», «Маалокс», «Гастал», «Гевискон», «Викаир»).

Антисекреторних засобів («Омепразол», «Ультоп», «Ранітидин»).

Цітопротекторов («Андапсин», «Сукральфат», «Карбеноксалон»).

Противиразкових препаратів («Верапаміл», «Ніфедипін», «Изоптин»).

Антибіотиків (при виявленні хелікобактер пілорі).

Про – і пребіотиків («Нормобакт», «Лінекс», «Біфідумбактерин»).

Прокінетиків («Церукал», «Мотиллиум»).

Седативних препаратів («Собача кропива», «Валеріана»).

Вітамінних комплексів.

Ігнорування необхідності лікування призводить до розвитку ускладнень, зокрема, до онкології.