Види зоба
Він може виникати й існувати як первинне захворювання, може бути і вторинним, тобто на фоні вже існуючої етіології.
По функціональності зоб буває з гіпо-та гіперфункцією залози або ж еутиреоїдним. Виділяють також зоб ендемічний (при йододефіциті) і спорадичний. При другому варіанті причина виникнення залишається нез’ясованою.
По морфології зоб буває вузловий, дифузний і змішаний.
Якщо в ЩЗ всього 2 вузла, він вже вважається багатовузловим. Така патологія виникає у кожного другого хворого.
При дифузному зобі заліза гіпертрофована однорідно, при нерівномірному збільшенні винуватцями виступають зазвичай вузли. В останньому випадку рівень гормонів в нормі.
По впливу гормонів на організм зоб поділяють на токсичний і нетоксический. Перший характеризується токсичним впливом на весь організм.
Фактори
Всі сприятливі фактори бувають екзо – і ендогенними.
Екзогенні:
- йододефіцит, нестача селену, цинку і молібдену;
- погана екологія, радіація, ультрафіолет;
- травми;
- прийом ліків, які блокують транспортування йоду;
- постійний недосип;
- шкідливі звички;
- інфекції;
- переохолодження і спазм судин при них;
- інтенсивні фізичні навантаження.
Ендогенні:
- спадковість;
- гендерна приналежність;
- зниження імунітету;
- стреси та нервові перевантаження;
- порушення рівноваги гормонів;
- аутоімунні процеси;
- захворювання в самій залозі (запалення, освіти, функціональні порушення у вигляді підвищеної кількості колоїду);
- ожиріння;
- інші ендокринні патології;
- порушення харчування і вживання продуктів з нітратами та пестицидами;
- патології в паращитовидних залозах або підшлункової;
- робота на хімічному виробництві.
На розвиток зобу 2 ступеня щитовидної залози впливає склад води – наявність високого відсотка в неї кальцієвих солей, урохрома, нітратів та ін Всі вони істотно ускладнюють всмоктування йоду. При його нестачі в 90 % випадків з’являється дифузний зоб.
