10% населення планети входять в число пацієнтів, що страждають від панічного фобії висоти. Якщо детальніше, то безліч людей відчуває себе не комфортно, якщо виявляться вище поверхні землі. Але більш чутливі особистості, схильні до такої фобії, поринути з головою в панічний стан, страждаючи від періодичних нападів запаморочення і нудоти.

У наукових колах ця фобія отримала назву акрофобии. Вона розвивається доволі повільно, що дає можливість в будь-який момент звернутися за допомогою до фахівця або вирішиться самостійно побороти її.

Що таке акрофобія?

Акрофобія – це конкретне психологічне відхилення, яке виявляє себе в почутті величезною паніки, яка моментально наростає в ту мить, коли пацієнт виявляється на певній відстані від землі. Але не кожна людина зможе сказати, як називається фобія з острахом висоти, і тим більше відрізнити її від звичайного страху. Він тримається на звичайному інстинкті самозбереження, покликаний зберегти людське життя і звичний рівень здоров’я. На відміну від звичайного страху висоти, акрофобія – це різновид психологічної патології, від якого необхідно позбутися.

Розвиток сучасної техніки дозволило людям не тільки їздити по землі, але і літати по повітрю. Цей факт побічно вплинув на подальше поширення фобії висоти. У деяких випадках захворювання настільки запущено, що пацієнти не можуть самостійно їздити на ліфтах або на ескалаторах.

Симптоми

Панічна боязнь висоти чревата тим, що пацієнт починає відчувати не найприємніші почуття вже на мінімальній висоті, яка навіть у теорії не здатна завдати шкоди людині. Буває, що хворий знаходиться в схожому стані багато років, починаючи з самого раннього дитинства. Але це рідкість, ніж правило, тому більшість хворих придбали схожу патологію на якомусь етапі свого життя.

Щоб оцінити своє психологічне здоров’я, будь-яка людина може провести своєрідний тест на боязнь висоти. Для цього треба опинитися на певній відстані від землі. Він хворий, якщо відчуває:

• запаморочення;
• різь в очах;
• напади нудоти;
• падіння температури тіла;
• загальну слабкість;
• напади панічного страху;
• занадто часті зітхання або прискорений пульс;
• судоми або нервове тремтіння кінцівок.

Але при винесенні яких-небудь висновків слід пам’ятати, що психіатри виділяють схоже стан, більш характерне для інстинкту самозбереження, ніж збірника психологічних патологій. Без поради фахівця присутній вагомий ризик сплутати ці поняття, і відповідно, завдати шкоди своєму здоров’ю відсутністю відповідного лікування.

Причини

Кожна людина по-своєму переживає фобію висоти. Один не може вийти на балкон без тремтіння в колінах або політати на літаку без дози заспокійливих, а інший панічно трясеться при одній думці про те, що йому належить вийти на якусь піднесеність. На даний момент, навіть якщо зібрати всі наявні знання про людський розвиток, ніхто не зможе точно сказати про те, що викликає страх. Існують лише припущення про вбудованої захисної реакції, яка залишилася як спадок від пам’яті ДНК.

Популярна версія розвитку людської фобії – це негативний досвід, в результаті якого людина отримала фізичну або моральну травму, впавши з певної висоти:

• сильний стрес у часи дитинства;
• бурхлива уява;
• зірвався вниз з високого куща або дерева.

Психологи вважають, що причинами акрофобий є соматичні патології організму. Правда це чи ні, ніхто не знає. Але багато фобії супроводжуються помилками в роботі вестибулярної системи. Це факт.

Провокуючі фактори

Перший час дослідники припускали, що травматична ситуація в дитинстві, яка сталася на певній висоті, залишає відбиток на людській психіці, провокуючи розвиток акрофобии. Згодом було доведено, що до таких наслідків призводить не одна, а сукупність причин:

Порушення в роботі вестибулярного апарату – коли він починає погано працювати, людина втрачає контроль над власним тілом, що підвищує ризик падіння навіть з невеликої висоти.

Хворі родичі – генетики з’ясували, що батьки з хворою психікою провокують початок захворювання у своїх дітей.

Травмований мозок – наявність гематоми різного ступеня тяжкості в області голови, або уповільнена інфекція.

Неправильне виховання – сувора сімейна обстановка, в якій не заохочувалася звичка хвалити і підтримувати дитину.

Занадто велика кількість стресів.

Заядлое вживання алкогольних напоїв, що викликають засмічення організму.

Певні риси характеру – підвищений рівень тривоги, емоційності, сором’язливість і сильна недовірливість.

Поряд з іншими думками існує теорія про те, що страх перед висотою є первісному інстинктом, що дістався у спадщину від предків. Перші люди більше керувалися своїми інстинктами і почуттями, ніж сучасне суспільство. Тому не дивно, що при вигляді висоти первісна людина боявся за своє життя, викликаючи до життя інстинкт самозбереження.

Непрямим доказом цієї теорії є те, що багато тварин, які добре бачать, теж лякаються висоти, підтверджуючи інстинктивну природу такого кроку.

Користь

Щоб зрозуміти, як подолати страх висоти, потрібно оцінити не тільки негативні сторони цього явища, але і хороші:

Будь-який різновид страху – це прояв інстинкту самозбереження, спрямованого на захист життя конкретного індивідуума. Тому, поки страх знаходиться під людським контролем, і не завдає особливих моральних незручностей, він не потребує стороннього втручання.

В той момент, коли людина чогось боїться, всередині його організму підвищується рівень адреналіну, що приносить почуття морального задоволення. Тому деякі люди люблять полоскотати свої нерви переглядом фільмів жахів. Аналогічний вплив має страх висоти.

Психіатри давно оцінили інстинктивне вплив почуттів, і успішно застосовують його в своїй роботі. Одним з таких фокусів можна назвати штучну провокацію, спрямовану на спеціальний виклик страху. Під його впливом прокидається інстинкт самозбереження, і людина, що знаходиться в затяжній депресії, заново переосмислює зміст свого життя.

Багато невпевнені особистості отримують шанс самоствердитися, якщо вони побороли свої страхи. Їх особистісний розвиток переходить на новий рівень, дозволяючи набратися рішучості для подолання нових вершин.

Шкоду

Страх, що має сильне емоційне забарвлення, часто переходить у марення, завдаючи певний шкоди психіці людини. Якщо детальніше, то органи переляканого людини функціонують у незвичному для себе режимі. Така перебудова збиває організм з пантелику, доводячи до втрати свідомості, інсульту або перебої серцевого ритму.

Довге знаходження в стані сильного переляку зношує людський організм, скорочуючи термін життя. Психіатри стверджують, що носії страхів води, транспорту і так далі, живуть на 20 років менше за інших людей, які більш успішно контролюють свої емоції і можуть сказати, що “я не боюся висоти”.

На жаль, не від всіх фобій можна позбутися самостійно. Без відповідного лікування людина поступово почне бояться самої думки щодо об’єкта своїх страхів. Цей факт буде збільшувати часовий проміжок перебування в стані стресу, який посприяє виникнення соматичних або психічних захворювань. У більш запущених випадках пацієнти сходили з розуму або закінчували життя самогубством.

Поради

Але не все так безнадійно, як виглядає на перший погляд. Якщо людина боїться, але його страх ще не перейшов у фазу акрофобии, то він може скористатися певними методиками. У тому випадку, якщо все зроблено правильно, то допомога фахівців не потрібно, і він сам зрозуміє, як перестати боятися висоти:

Треба регулярно забиратися на височині, поступово збільшуючи висоту необхідної точки.

Коли чоловік опинився нагорі, то перше, що він повинен зробити – це сконцентрувати свою увагу на будь-якому предметі, що знаходиться трохи подалі нього. Такий фокус заспокоїть, і на час відкладе початок страху.

Якщо немає бажання кудись йти, то можна зробити все необхідне будинку. Для цього треба візуалізувати свій самий таємний страх. Психологи радять людині влаштуватися зручніше, заплющити очі і уявити, що він опинився на значній висоті. Навколо обдуває тепле повітря, а під ногами знаходиться тверда поверхня. Вона міцна і не рухається, значить, не може впасти, отже, і людина, що знаходиться на ній, не полетить.

Коли фобія висоти починає зникати, то цілком можна закріпити успіх. Для цього особливо рішучі стрибають з парашутом. Переживши падіння і успішне приземлення, колишні акрофобы зі сміхом згадують свої минулі страхи.

Якщо людина не зміг виконати хоч що-небудь з вищесказаного, то краще йому скористатися допомогою фахівця. З часом він не зможе контролювати свої почуття, що ґрунтовно зіпсує його якість життя.

Додаткові можливості боротьби

Будь-яка людина має сукупність характерних рис поведінки та особистості, властивих йому одному. Тому навіть у теорії не можна створити таку методику, яка допоможе людям зрозуміти, як боротися зі страхом висоти. У цьому випадку кращим варіантом буде звернутися до психолога, який працює з фобіями. І той підібрати засіб, що підходить конкретній людині.

Тим більше, фахівці самі застерігають від необдуманого самолікування. Недосвідчена людина може випустити з уваги невеликі нюанси, і всі його лікування закінчиться невдало. А кваліфіковані психологи довго і детально впливають на всі аспекти підсвідомих страхів, збільшуючи шанс остаточного позбавлення від замучившего кошмару.

Популярний метод лікування акрофобии – курс сеансів гіпнозу. Досвідчений лікар вводить хворого у відповідний стан, і коригує всі належні моменти. Таке лікування закінчується благополучно, і більшість пацієнтів надалі навіть не згадують про існування фобій.

Медикаментозне лікування

Парадокс, але медикаменти марні щодо фобій. В основному, їх застосування покликане полегшити загальну картину захворювання, і прибрати замучившие пацієнта симптоми.

Тому будь-яка реклама про чудесні таблетках, за пару застосувань усунули фобію – міф! Медицина знаходиться в пошуку підходящого ліки, але, коли вона його знайде, залишається під великим питанням.

Для більш повного впливу психотерапії рекомендовані до вживання такі ліки:

• антидепресанти – застосовуються протягом півроку, один із затребуваних препаратів – іміпрамін;
• вітаміни( найбільш підходящий Магне В6);
• транквілізатори – можливий прийом на строк, що не перевищує два тижні( феназепам);
• ноотропи – сприятливо впливають на кровообіг в області головного мозку.

Коли дитина боїться висоти

Дитяча акрофобія є частиною інстинктивної поведінки. Він не розуміє, як називається фобія, що боязнь висоти заважає йому жити. Вся поведінка дитини не перебуває у прямій залежності від інстинкту самозбереження, який намагається вберегти його до моменту остаточної зрілості. Але в дуже рідкісних випадках дитячі страхи можуть досягти такого рівня, за яким вони не впораються зі своїми почуттями без допомоги фахівця. Психіатри не люблять працювати з такими пацієнтами з огляду на те, що вони занадто молоді і не керовані.

Іноді акрофобія проявляється після деяких випадків, пов’язаних з травматичною падінням або надмірною батьківською опікою. Батьки, намагаючись зробити краще для дитини, всіляко налаштовують його бояться будь-якого знаходження на висоті.

Профілактика дитячої акрофобии

Не менш важливу роль відіграє профілактика дитячої акрофобии, яка включає в себе:

• спортивні заняття, які передбачають заняття на висоті( самокат, велосипед);
• ігри з тренуванням вестибулярного апарату( лазити по канату, кататися на гойдалках);
• попередження батьків про можливі наслідки надмірного навіювання про небезпеки висоти.

Будь-яка дитина охоче бере непряме виховання. Якщо не змушувати його робити певні речі, а читати книги і казки, в яких розповідають про подолання будь-яких страхів, то велика ймовірність, що дитина забуде про своїх почуттях і спокійніше поставиться до можливості знаходиться на висоті.

Чому людина нічого не боїться

У будь-якій боротьбі з суперечливими почуттями не можна забувати про те, що страх – це природна реакція, спрямована на збереження життя конкретного індивідуума. Тому якщо людина знаходиться на певній височини, і відчуває себе у відносній безпеці, – це стан не менш небезпечно, ніж панічна боязнь висоти.

Такі емоції часто призводять до проявів безпечності, коли людина, сам того не усвідомлюючи, може стрибнути вниз. Це менш вивчена сторона такої фобії, яка може викликати не менш небезпечне безстрашність. Тому, якщо людина хоче стрибнути з багатоповерхівки, вважаючи, що нічого з ним не станеться, то його терміново потрібно вести до психотерапевта.

Усі страхи є частиною повсякденного життя людини. Тому вони завжди будуть присутні в ній, приймаючи будь-яку форму почуттів. Але якщо їх присутність сильно шкодить якості життя, то від них треба позбутися з допомогою фахівця. Треба розуміти, що він не може допомогти без бажання самого пацієнта. Тому він сам повинен захотіти керувати своїм життям, направивши її в необхідне русло.