Стеноз спинномозкового каналу називається хвороба хребта, основна особливість якої полягає в звуження хребетного каналу. При цьому спиною мозок і його затискаються нервові закінчення кістковими і м’язовими структурами.

Потрібно вчасно розпізнати виникнення хвороби, провести комплексну діагностику та лікування, щоб запобігти появи небезпечної симптоматики та ускладнень.

Особливості хвороби

Стеноз спинномозкового каналу – звуження вільного простору, яке призводить до посилення тиску на корінці спинного мозку. Це порушення зазвичай провокує звуження однієї або кількох областей хребетного стовпа. Патологія може зачіпати невелику частину хребта або поширюватися на значні проміжки.

Тиск на спинний мозок або нервові закінчення може призвести до виникнення болю, а також порушення чутливості в нижніх кінцівках. При тиску в області шиї симптоматика може проявлятися в руках і ногах.

Найбільш часто спинальний стеноз зустрічається після 50 років, причому однаково часто у жінок і чоловіків. Однак хвороба може виникнути і в більш молодому віці при наявності вроджених аномалій або травм хребта.

Основна класифікація

Існує кілька різних класифікацій стенозу спинномозкового каналу. Первинна форма хвороби зустрічається рідко. Вона виникає при впливі вроджених факторів. Вторинний стеноз спинномозкового каналу виникає внаслідок впливу різних негативних факторів на структури хребта. За ступенем вираженості звуження хребта виділяють такі форми як:

• латеральна;
• відносна;
• абсолютна;
• дегенеративна.

Латеральний стеноз спинномозкового каналу діагностується, якщо його просвіт звужується приблизно до 3 мм і менше. При подібному перебігу патології найчастіше потрібне термінове проведення операції, щоб запобігти відмирання великої області спинного мозку через його пошкодження.

Відносний стеноз спинномозкового каналу діагностується, коли діаметр каналу звужується до 10-12 мм. Часто при такому незначному звуженні не спостерігається явних клінічних проявів. Визначити подібне порушення можна абсолютно випадково при проведенні діагностики на наявність інших хвороб хребта. Поліпшити самопочуття на цій стадії можна без операції, застосовуючи тільки консервативні методики терапії.

Абсолютний стеноз спинномозкового каналу діагностується, коли діаметр її зменшується до 4-10 мм При тривалому збереженні стиснення нервових закінчень спостерігається наростання неврологічних порушень.

Дегенеративний стеноз відноситься до однієї з найбільш поширених різновидів хвороби. Порушення виникає при анкілозі, остеохондрозі, спаєчних процесах, порушення постави. Ця форма відрізняється прогресуючим перебігом і часто вимагає проведення операції.

Причини виникнення

Багато пацієнтів цікавляться, вузький спинномозковий канал – це стеноз або ні, за яким причин може виникати ця хвороба і які ознаки для неї характерні. Захворювання діагностується, коли зменшується ширина каналу. Дослідження проводиться шляхом введення контрасту і виконання рентгенограми.

Серед основних причин, що провокують подібне захворювання, потрібно виділити такі, як:

• міжхребцева грижа;
• жирове доброякісне утворення;
• відкладення солей кальцію;
• дегенеративні процеси в хребті;
• травми;
• эпидурит.

Крім того, хвороба виникає дуже часто при проведенні операції в області хребта, в результаті утворення спайок у післяопераційний період, при фіксації хребців за допомогою металевих конструкцій.

Найчастішою причиною виникнення стенозу є дегенеративні зміни хребта. Досить поширеною ситуацією є одночасний розвиток вродженої та набутої форми захворювання.

Основною причиною вважається протікання дегенеративних процесів, які відбуваються в результаті старіння організму. Однак вони можуть бути при протіканні запалення або морфологічних змін. По мірі старіння організму відбувається потовщення зв’язок і їх кальцифікація. Відбувається також розростання в області суглобів і хребців.

Коли потерпає одна частина хребта, відбувається також підвищення навантаження на інтактну область.

Досить часто з’являється хвороба при спондилолістезу. Це захворювання характеризується тим, що відбувається сповзання одного хребця по відношенню до іншого. Виникає він внаслідок дегенеративних змін або травм. Іноді буває вродженим.

Основна симптоматика

Стеноз хребетного каналу може стати причиною інвалідності, так як відбувається порушення функціонування внутрішніх органів. Серед основних ознак виникнення подібного захворювання слід зазначити такі, як:

• компресія призводить до патології м’яких тканин;
• поява набряклості в області пошкодження;
• порушення кровопостачання внутрішніх органів;
• гіпоксія головного мозку.

Всі ці ознаки критичного стенозу спинномозкового каналу призводять до інвалідності. Якщо не буде проведено медикаментозне лікування або операція, то наслідки можуть бути дуже небезпечними.

Симптоми захворювання можуть бути пароксизмальними і постійними. Перші виникають при загостренні хвороби або наявності патологій внутрішніх органів. До них потрібно віднести такі ознаки, як:

• кульгавість;
• судомний синдром;
• порушення чутливості кінцівок;
• неконтрольоване сечовипускання і дефекація;
• обмеження рухливості кінцівок.

До постійних симптомів захворювання слід віднести наступні:

• м’язові скорочення;
• вегето-судинна дистонія;
• торакалгий, люмбалгія;
• мієлопатія.

Залежно від ступеня вираженості симптоматики виділяють чотири ступеня тяжкості захворювання. Перша характеризується тим, що з’являється різкий біль в литкових м’язах, тому періодично при ходьбі з’являється кульгавість. При другого ступеня спостерігається помірне порушення ходи з виникненням хворобливості.

Третя стадія характеризується наявністю досить вираженого больового синдрому. Пересування без сторонньої допомоги стають просто неможливими. При четвертій ступені відзначаються важкі прояви кульгавості з вираженою хворобливістю.

Основні симптоми стенозу спинномозкового каналу шийного відділу можуть бути такими:

• рухові порушення;
• погіршення функції м’язів плеча;
• ознаки натягу;
• поява хворобливості;
• головні болі;
• парестезії в області шиї.

Основною причиною виникнення буде гостра грижа або перелом хребця. При стенозі спинномозкового каналу шийного відділу може виникнути повний параліч, а також відсутність температурної та больової чутливості ураженої області. Також спостерігається слабкість в кистях, порушення рефлексів.

Стеноз в грудному відділі зустрічається досить рідко. В основному в цьому відділі пошкоджуються нервові корінці, що проявляється у вигляді атрофії м’язів, болі в області поразки, дискомфорт з боку внутрішніх органів.

Стеноз спинномозкового напруження в поперековому відділі в основному пов’язаний з випинанням міжхребцевого диска. Больовий синдром при цьому досить добре виражений. Біль локалізується в основному в поперековому відділі, а також нижніх кінцівках. Характерним проявом стенозу спинномозкового каналу поперекового відділу буде перетікання болю від сідниць до стопи.

Серед основних ознак слід також виділити швидку стомлюваність при ходьбі, атрофію м’язів, а також погіршення роботи сечового міхура і ануса.

Комбінований стеноз спинномозкового каналу відноситься до швидко прогресуючим хвороб. Якщо не вдалося купірувати гострий напад, то через деякий час він знову повертається.

Проведення діагностики

Діагностика стенозу спинномозкового каналу шийного, грудного і поперекового відділу починається зі збору анамнезу і скарг, огляду та заповнення історії протікання хвороби. Потім доктор призначає ряд діагностичних процедур, зокрема, таких, як:

• МРТ, КТ;
• рентгенографія;
• дискографія;
• веноспондилография.

Якщо лікар підозрює наявність дегенеративних змін у хребті, то лікар призначає рентген, який може підтвердити зниження висоти міжхребцевого диска, склероз зв’язок, наявність остеофітів. Цей вид дослідження показує кісткові структури. Після виконання рентгенографії можна виключити інші хвороби хребта.

МРТ допоможе визначити стеноз і грижу. Томографія дозволяє пошарово візуалізувати кісткові структури хребта. Нерідко цей вид діагностики поєднують із контрастування епідурального простору.

Особливості лікування

Часто лікування стенозу спинномозкового каналу проводиться за допомогою консервативних методик. Для цього застосовуються медикаментозні препарати, нетрадиційні засоби терапії, а також фізіопроцедури.

В особливо важких випадках потрібне проведення операції, так як це дозволить уникнути розвитку небезпечних ускладнень. Після цього потрібна тривала реабілітація, яка допоможе нормалізувати загальне самопочуття.

Медикаментозна терапія

Медикаментозне лікування стенозу спинномозкового каналу передбачає застосування наступних груп препаратів:

• протизапальні засоби;
• знеболюючі;
• протинабрякові.

Протизапальні засоби складають основу консервативної терапії. Вони допомагають усунути біль, запалення, зменшити набряклість в області нервових закінчень. Зокрема, призначають такі засоби як «Ібупрофен», «Диклофенак», «Ксефокам», «Ревмоксикам». Існують різні форми таких ліків: таблетки, ін’єкції, капсули, гелі, мазі, пластирі. Саме тому їх можна використовувати як всередину, так і місцево.

Додатково призначаються міорелаксанти, зокрема такі, як «Мідокалм», «Сирдалуд». Вони використовуються для усунення вираженого м’язового напруги. Вітаміни групи В позитивно впливають на нервову систему, а також володіють знеболюючою дією. До них відносяться: «Мільгамма», «Нейровітан», «Комбипилен».

Лікування стенозу спинномозкового каналу в поперековому відділі проводиться за допомогою пластирів і мазей, що володіють знеболюючим і протизапальну дію. Зокрема, призначають «Вольтарен», «Финалгон», «Долобене».

При вираженої хворобливості хороший ефект надаю крижові або епідуральні блокади, які вводяться прямо в хребет. Дуже часто застосовується комплексна терапія.

Категорично заборонено самостійно підбирати медикаментозні препарати, так як це може спровокувати погіршення самопочуття і привести до розвитку ускладнень.

Народні засоби

Лікування дискогенного стенозу спинномозкового каналу повинно бути комплексним і обов’язково передбачає додаткове застосування засобів нетрадиційної медицини. Для цього застосовуються натуральні мазі, настої, компреси, растирки. Намазати уражену область медом, прикрити серветкою, зверху докласти 3 гірчичники і укутати целофаном.

Потерти на тертці редьку і хрін, додати сметану до отримання кашки і перемішати. Прикладати у вигляді компресу. Зробити настій з квітів бузини, ромашки, звіробою і прикладати його на ніч. Хорошим засобом вважається масаж з медом. Робити його потрібно різкими втирающими рухами до повного зникнення болю.

Взяти 40-50 г ладану, додати 50 г яблучного оцту. Нанести готове засіб на вовняну тканину і прикладати до спини протягом 3 днів. Добре допомагає холодний компрес з часнику. Для цього слід намочити рушник в настої часнику і соку лимона. Залишити на 20 хвилин. Знову змочити рушник і прикласти його до спини. Робити таку процедуру поки біль повністю не пройде.

Застосовуючи нетрадиційні методики, варто пам’ятати, що таким чином повністю вилікувати хворобу не вийде. Саме тому в обов’язковому порядку потрібна консультація лікаря і комплексна терапія.

Лікувальна фізкультура

Якщо спостерігається помірний больовий синдром і не погіршується самопочуття, то може знадобитися комплекс процедур з лікарем-реабілітологом. Якщо грамотно підібрати індивідуальну програму фізичних вправ, то вони допоможуть поліпшити поставу, підвищити міцність, зменшити біль і підвищити гнучкість хребта.

Лікар-реабілітолог підбере індивідуальний комплекс вправ, а також скоректує руху так, щоб знизити надається навантаження на хребет. Грамотно підібрана гімнастика допоможе зміцнити м’язи рук, шиї і спини, серцево-судинну систему.

Вправи потрібно підбиратися індивідуально, так як у кожної людини хвороба протікає індивідуально. Основним завданням гімнастики буде усунення симптомів захворювання. Разом з тим йде підвищення міцності і гнучкості хребта, а також нормалізація загального самопочуття.

Для зміцнення поперекового відділу потрібно розстелити невеликий килимок, лягти на спину. Зігнути ноги у колінах і розставити їх на ширину плечей. Стопи повинні нерухомо залишатися на килимку. Зробити глибокий вдих, порахувати до п’яти, видихнути. Повторити 10 разів.

Зручно лягти на спину на тверду поверхню, розвести руки в сторони. Глибоко вдихнути і видихнути. Підняти ноги, притиснувши коліна до грудей, залишатися у такому положенні максимально довго. Потім опустити ноги і розслабитися. Повторити 10 разів.

Через деякий час можна відчути поліпшення самопочуття. Людина зможе вести більш активний і рухливий спосіб життя.

Фізіотерапевтичні методики

Додатково доктор може призначити проведення фізіотерапевтичних процедур, до яких відносяться:

• електрофорез;
• лазерна терапія;
• магнітотерапія;
• бальнеотерапія;
• ультразвукове вплив.

Після стабілізації стану може бути призначений курс масажу, а також процедури витягування.

Проведення операції

При стенозі спинномозкового каналу на рівні шийного, грудного і поперекового відділу може призначатися операція. Вона потрібна для усунення компресії. Хірургічне втручання виконується з невеликим розрізом шкіри. Після отримання доступу до междужковому простору виконується її видалення, а потім ушивання м’яких тканин і усунення випинання міжхребцевих дисків.

Зараз проводяться як великі відкриті операції, так і ендоскопічне втручання з мінімальним розрізом тканин. Серед усіх методик виконання операції найпоширенішими вважаються:

• декомпресійна лямінектомія;
• мікрохірургічна декомпресія;
• стабілізуючі операції;
• висічення грижі.

Декомпресійна лямінектомія увазі під собою висічення частини дуги хребців, міжхребцевих суглобів, остистих відростків. Це дозволяє розширити уражену область і усунути здавлювання корінців спинного мозку. Це найдавніший спосіб лікування та він характеризується тим, що досить травматичний.

Стабілізуючі операції в основному проводяться при стенозі спинномозкового каналу в поперековому відділі і потрібні для посилення опорної функції хребта. Для цього застосовують спеціальні металеві пластини за допомогою яких зміцнюють хребет після виконання декомпресивної лямінектомії.

Мікрохірургічна декомпресія і установка систем для динамічної фіксації забезпечує зміцнення хребта після усунення стенозу. При цьому зберігається здатність нормального згинання і розгинання хребта.

Якщо захворювання було спровоковано грижею диска, то добре допомагають операції по його видаленню. Вид і обсяг втручання доктор визначає окремо для кожного пацієнта залежно від причин і клінічних особливостей протікання хвороби. Найчастіше операція забезпечує повне видужання.

Період реабілітації

Після проведення операції потрібно як можна швидше відновитися і позбутися від больового синдрому. Грамотно підібрати програму реабілітації допоможе тільки кваліфікований фахівець. Для досягнення позитивних результатів застосовується рефлексотерапія та фізіотерапія.

Основною метою такої відновної терапії буде запобігання виникнення рецидиву. Відразу після операції пацієнтові потрібен відпочинок. Коли рани свіжі і кожен рух доставляє біль, то лікар може порекомендувати носіння фіксуючого корсета. У перший час може знадобитися застосування льоду, який зменшує струм крові, звужує судини, допомагає усунути спазм м’язів, біль і запалення.

Теплові процедури сприяють розширенню судин. Це сприяє введення медикаментозних препаратів, які зменшують біль і прискорюють процес загоєння. Ультразвук може досягати тканин глибину не більше 6 див. При цьому поліпшується кровопостачання в проблемній області, поліпшується доставка кисню до тканин, які торкнулося запалення.

Електростимуляція проводиться для нормалізації провідності нервової тканини. Вона допомагає зменшити дискомфорт, а також усунути спазм. Масаж розслаблює м’язи, зменшує біль і нормалізує хворобливі прояви.

Розтягнення і розробка суглобів можуть бути досить неприємними, проте вони потрібні для нормалізації самопочуття.

Можливі ускладнення

Стеноз хребетного каналу несе велику небезпеку своїм прямим впливом на спинний мозок. Незначне звуження просвіту хребетного каналу лише торкнеться область між оболонками, але не спровокує неврологічну симптоматику. Це призводить до порушення нервової системи.

Прояв симптоматики багато в чому буде залежати від характеру і рівня ушкодження. Наслідки можуть бути самими різними – від повного відновлення до втрати чутливості і рухової здібності.

При своєчасному наданні допомоги прогноз цілком сприятливий. Однак пошкодження спинного мозку значно зменшує шанси на успішне одужання.

Проведення профілактики

Для профілактики виникнення стенозу потрібно якомога менше піддаватися постійним інтенсивним і статичних навантажень, не можна піднімати важкі предмети. Обов’язково потрібно зміцнювати м’язи спини, а також виконувати вправи на збільшення рухливості хребта.