Детальніше

Коагулограма дозволяє оцінити стан крові. При цирозі показники знижуються. Імунологічне дослідження в рамках лабораторної діагностики аутоімунного захворювання показує зростання концентрації гама-глобуліну, збільшення вмісту імуноглобулінів типу Р.

При оцінці концентрації антитіл на аутоімунний гепатит вказує зростання антинуклеарних, мікросомальних типів, а також антитіл до різних елементів печінки і гладком’язових клітин.

При проведеній у лабораторії діагностики аутоімунного захворювання можна виявити вірус гепатиту в крові.

Додатково при підозрі на хворобу потрібно перевірити на зараження паразитами. Для цього досліджують кал.

Целіакія

Для цієї патології, у порівнянні з іншими присутніми в списку аутоімунних захворювань, діагностика хвороби особливо складна. Це пов’язано з відсутністю специфічних симптомів, що зустрічаються у всіх хворих на целіакію. Відомі симптоми у різних осіб виражені в різному ступені. Відзначається, що небезпека неправильної постановки діагнозу при такої хвороби особливо висока. Немає уніфікованих алгоритмів лабораторних досліджень та інструментального вивчення стану хворого. Багато підходи ускладнені, важкодоступні, що створює додаткові перепони в діагностиці. У 69-му запропоновано критерії целіакії. Спершу запропоновано робити три послідовні біопсії. В 90-му вимоги переглянули.

Діагностика припускає дослідження атрофії ворсинок і вивчення стану організму хворого для визначення гіперплазії крипт. Якщо такі виявлені явища, їм супроводжує дистрофія епітелію при вступі глютену з їжею, при цьому досяжна ремісія при його виключення, діагноз вважають підтвердженим.

Перший крок діагностики – виявлення порушень у роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Симптомом вважаються проблеми зі стільцем, хоча таке присутній не у всіх хворих. Переважний відсоток страждає атрофічним дуоденитом. Щоб правильно поставити діагноз, потрібно отримати біоптат. Гістологічний аналіз – ключовий метод постановки точного діагнозу.