Діагностика аутоімунних захворювань: методи і основні показники

Вивчення випадку: по кроках

Основний принцип діагностики аутоімунного захворювання – комплексний послідовний підхід. Спершу лікар збирає анамнез пацієнта та його сім’ї. Потім необхідно повністю оглянути тіло хворого. Потребує направляють в лабораторію для вивчення стану крові. Призначається загальний аналіз для виявлення концентрації формених елементів. Показано дослідження на біохімію і перевірка на наявність аутоантитіл. В даний час при підозрі на ВКВ практикуються основні методи: перевірка анти-РВ, анти-ЛА, РНП. Уточнюють наявність антитіл до ДНК, сформованої двома спіралями, і присутність антинуклеарних антитіл.

Наступний діагностичний етап – реакція Вассермана. Кров перевіряють на сифіліс. Якщо результат позитивний, але додаткові аналізи показують відсутність цього захворювання, він вважається хибним і вказує на ВКВ. У деяких випадках призначають біопсію шкірних покривів, нирок. У міру спостереження випадку перераховані лабораторні дослідження повторюють для контролю прогресу стану.

Ревматоїдний артрит

Основний принцип діагностики аутоімунного захворювання – дослідження клінічних проявів. Завдання лікаря – вибрати відповідні лабораторні аналізи і направити хворого на обстеження за допомогою рентгенівського випромінювання, що дозволяє оцінити стан суглобів. Щоб поставити діагноз, роботу з пацієнтом починають з загального огляду тіла. Потім людину направляють в лабораторію, де беруть кров для загального дослідження та аналізу на біохімію. Наступним кроком буде рентгенологічне обстеження для визначення рівня ураження формують суглоби тканин.

Дивіться також:  Профілактика серцевої недостатності: ефективні способи, методи боротьби, поради

Необхідно перевірити кров, щоб визначити появу запальних маркерів. До таких відносять фібриноген, С-реактивний протеїн. При ревматоїдному артриті в крові спостерігається специфічний запальний маркер, який в медицині назвали ревматоїдним. Обов’язково досліджують біологічну рідину на предмет його наявності. В якості додаткових дослідницьких заходів призначають аналізи для визначення функціональності внутрішніх органів. Допускається імунологічне обстеження. Час від часу хворому доведеться здавати аналізи заново, щоб лікар міг контролювати прогрес випадку.