Ранжування пацієнтів

У зв’язку з наявністю променевого навантаження рентгенологічні дослідження призначаються тільки за суворими показаннями. Всіх пацієнтів ділять на 3 групи:

• ПЕКЛО – це ті хворі, яким рентген призначається при злоякісних патологіях або підозрі на них, а також у тих випадках, коли є життєві показання (наприклад, травми). Гранично допустима доза на рік – 150 мЗв. Опромінення понад це значення може викликати променеві ураження.
• БД – пацієнти, яким опромінення проводиться з метою діагностики будь-якого захворювання не злоякісної природи. Для них доза не повинна перевищувати 15 мЗв/рік. При її перевищенні різко збільшується ризик виникнення захворювань у віддаленому періоді та генетичних мутацій.
• ВД – категорія осіб, яким рентгенографічне дослідження проводиться з профілактичною метою, а також ті працівники, діяльність яких пов’язана з шкідливими умовами (гранично допустима доза становить 1,5 мЗв).

Дози опромінення

Такі дані дають уявлення про те, яке опромінення при рентгені можна отримати під час обстежень:

• флюорографія органів грудної клітки – 0,08 мЗв;
• дослідження молочної залози (мамографія) – 0,8 мЗв;
• рентген стравоходу та шлунка – 0,046 мЗв;
• рентген зубів – 0,15-0,35 мЗв.

У середньому за одну процедуру людина отримує дозу 0,11 мЗв. Цифрові рентгенологічні апарати дозволяють зменшити променеве навантаження в рентгенодіагностиці до значення 0,04 мЗв. Для порівняння, при перельоті протягом 8 годин у літаку вона становить 0,05 мЗв, і чим вище висота польоту на далекомагістральних маршрутах, тим більше ця доза. У зв’язку з цим у льотчиків є санітарна норма льотних годин – не більше 80 в місяць.