Поширеність. Генетичні аспекти

Як показує аналіз медичної документації, а точніше, історій хвороби, ІХС та тахісистолічна форма фібриляції передсердь зустрічається у індивідів починаючи з двадцяти років і старше, тобто приблизно в трьох відсотків дорослого населення. Пояснення такого факту наступне:

• раннє виявлення;
• виникнення супутніх хвороб, що провокують появу миготливої аритмії;
• збільшення тривалості життя.

Крім того, було виявлено, що небезпека захворіти вище у чоловіків, а ось інсультів більше схильні представниці прекрасної статі, так як вони мають багато супутніх патологій та виражену клінічну картину збою ритму серця.

Доведено, що в основі хвороби лежить мутація генів, тобто індивід, навіть за відсутності у нього супутніх серцево-судинних ризиків піддається великій небезпеці виникнення фібриляції передсердь. Медикам відомо приблизно чотирнадцять варіантів змін в генотипі, які призводять до збою ритму.

Діагностика

Перш ніж поставити діагноз “фібриляція передсердь”, в історію хвороби доктор вносить анамнез, де важливою інформацією будуть такі відомості:

• наявність аномалій щитовидної залози, ШЛУНКОВО-кишкового тракту, легенів та інші;
• чи були аналогічні збої ритму у близьких родичів;
• у жінок – прояви менопаузи;
• якщо хворий помітив сам порушення ритму, то лікаря зацікавить, скільки вони тривають.

Далі здійснюється фізикальний огляд. З його допомогою лікар проводить диференційну діагностику з тріпотінням. При прослуховуванні частота скорочень серця буде різнитися від частоти пульсу на зап’ясті. Висновок про регулярність ритму робиться за підсумками ЕКГ, яка вважається особливо інформативним способом діагностики. Вся отримана інформація також фіксується в історії хвороби. При обстеженні індивідів похилого віку обов’язково показана електрокардіограма. Такий захід дозволяє скоротити число пацієнтів, у яких згодом розвивається гостра серцева недостатність та ішемічний інсульт, а також поліпшити діагностику безсимптомною і пароксизмальної форми фібриляції. Для діагностики останньої краще всього вдатися до цілодобового холтеровскому моніторування.

В даний час є інноваційні методики, за допомогою яких індивіди самостійно зможуть виявляти порушення. Однак по інформативності вони поступаються кардіограмі.