Миготлива аритмія: лікування
Розглянемо варіанти терапії на прикладі декількох реальних історій хвороби:
Фібриляція передсердь: історія хвороби, клінічні рекомендації
Skip to content
ІХС, пароксизмальна фібриляція передсердь, серцева недостатність – діагноз поставлений на підставі даних анамнезу, огляду, досліджень. Хвора Н., 70 років, поступила в стаціонар зі скаргами на сильну стискає біль в загрудинної області, яка з’являється при навантаженні, серцебиття, постійний задишку і відчуття тяжкості за грудиною. Після прийняття «Нітрогліцерину» больовий синдром купірувався через п’ять-десять хвилин. У пацієнтки діагностовано ІХС рік тому. Лікування ніякого не отримувала. При надходженні дерма бліда, межі серця зміщені вліво. Тони серця приглушені, тахіаритмія, систолічний шум, сто двадцять ударів в хвилину частота серцевих скорочень. В закладі охорони здоров’я було призначено наступне терапевтичне лікування: «Анаприлін», «Кордарон», «Целанид», «Нітрогліцерин» і внутрішньовенне вливання глюкози.
Наступний приклад історії хвороби. ІХС, пароксизмальна форма фібриляції передсердь, шлуночкова екстрасистолія; хронічна серцева недостатність. Хворий Т., 60 років, на день прибуття в стаціонарне установа пред’являє такі скарги, як перебої в роботі серця (тривають протягом доби), що з’являються в основному вдень при психоемоційному збудженні і при фізичній активності, задишка, часте биття серця, слабкість. Зупинки в роботі головного органу став відчувати чотирнадцять років тому, збій ритму по типу пароксизмальної форми фібриляції передсердь і шлуночкова екстрасистолія були діагностовані за місяць до госпіталізації. Після проведення додаткових обстежень було виявлено: неправильний і нерегулярний синусовий ритм, шістдесят шість частота серцевих скорочень, прояви гіпертрофії лівого шлуночка, збій ритму серця по типу пароксизмальної фібриляції передсердь. В історії хвороби значиться наступне лікування: постільний режим, статини – «Аторвастатин», антикоагулянти – «Клексан», потім «Варфарин», «Аспірин кардіо», «Клопідогрель», «Аспаркам», «Престариум», «Беталок ЗОК», внутрішньовенно «Натрію хлорид».
Хворий К, 70 років, поступив в стаціонар зі скаргами на задишку, швидку втомлюваність, несильний загрудинную біль, часте серцебиття при фізичному навантаженні. Захворів два роки тому (раптово з’явилося серцебиття, слабкість, задишка, болі в ділянці серця, що віддають у ліву кінцівку і лопатку), стався перший напад, під час якого втратив свідомість. Яке лікування отримував та який поставлений діагноз не пам’ятає. При надходженні неритмічний пульс синхронний, вісімдесят шість ударів у хвилину. Після одержання результатів додаткових обстежень та даних огляду, а також історії розвитку хвороби було виставлено клінічний діагноз: дифузний кардіосклероз, ІХС, фібриляція передсердь. В історії хвороби зазначено наступний план лікування: при повторних нападах створити умови, щоб забезпечити приплив свіжого повітря, посадити і заспокоїти хворого. Внутрішньовенно ввести натрію хлорид, «Кордарон», «Изоптин», «Новокаїнамід». Використовувати серцеві глікозиди, бета-адреноблокатори. 
Хворий В., 66 років. На момент надходження були скарги на гнітючий больовий синдром в ділянці серця, що виникає при навантаженні. При цьому біль віддає в нижню щелепу, ліву лопатку і верхню кінцівку. Після прийому нітратів купірується через три хвилини. При швидкій ходьбі – задишка. Крім того, індивід зауважує перебої у функціонуванні головного органу, яким супроводжує прискорене биття серця, запаморочення, загальну слабкість. Вперше відчув нездужання шість років тому. Лікувався амбулаторно і в стаціонарі, брав нітрогліцерин, «Метопролол», «Верошпірон», ацетилсаліцилову кислоту. Попередній діагноз, згідно з історії хвороби: ІХС, фібриляція передсердь, стенокардія напруги”. Пацієнту призначено дообстеження. Сформований план лікування, що включає прийом нітратів, бета-адреноблокаторів, антагоністів іонів кальцію. При відсутності монотерапії медикаментами із зазначених фармакологічних груп – комбіноване лікування.
