Наслідки стрес-реакцій

У багатьох випадках у потерпілих розвиваються вегетативні розлади:

• почервоніння;

• тахікардія;

• непритомність;

• жар або озноб;

• почервоніння;

• оніміння кінцівок;

• прискорене дихання.

У деяких людей з-за надзвичайних ситуацій з’являються судоми, обличчя і тіло покриваються шкірним висипом. Стан відрізняється зниженням психічної і фізичної працездатності, емоційної нестійкістю, порушеннями сну, швидкою стомлюваністю.

Особливості діагностики

Діагноз «гостра реакція на стрес» доктор ставить тільки після завершення комплексного обстеження пацієнта. У багатьох людей НС викликають головні болі, які не зникають кілька тижнів. Для уточнення діагнозу необхідно відвідати психіатра. Лікар не просто підбере препарати для нормалізації стану, але і вибере засоби, що знижують ризик ускладнень.

Діагностичні критерії гострої реакції на стрес визначаються з допомогою неврологічного тестування та зовнішнього огляду. За результатами психіатр підбирає для пацієнта оптимальні методи терапії.

Особливості медикаментозної терапії

Стабілізації стану людей, у яких відзначається гостра реакція на стрес, можна досягти, підібравши лікарські засоби, що знижують збудливість нервових волокон. Застосовуються сильні медикаментозні препарати тільки в тому випадку, якщо симптоми зберігаються протягом тривалого часу.

Схема лікування залежно від тяжкості проблеми передбачає використання антидепресантів, нейролептиків, транквілізаторів. Якщо на тлі реакції на стрес поведінка людини стає неадекватним, небезпечним для інших людей, пацієнтам призначають “Феназепам”. Приймати цей сильний препарат можна лише за призначенням лікаря. Доктор вибирає необхідну дозування і тривалість курсу лікування.

Також при гострих реакціях на стрес психіатр призначає “Діазепам”. Цей транквілізатор надає заспокійливу дію.

Терапія гострих реакцій на стрес у багатьох випадках передбачає тривалі курси прийому антидепресантів. Є різні типи лікарських засобів, що застосовуються у разі такого патологічного стану:

1. “Амітриптилін” — препарат з седативною дією. Якщо організм переносить цей препарат без проблем, його дозу поступово збільшують.

2. “Меліпрамін” — антидепресант, знижує підвищену тривожність. У препарату безліч протипоказань, тому його прийом повинен бути строго в дозуваннях, які вказані лікарем.

Традиційне медикаментозне лікування доповнюють психотерапією. Такий варіант відновлення вважається найбільш результативним. Він сприяє зміні ставлення хворого до трагічної події, події в його житті. Завдяки психотерапії підвищується здатність пацієнта контролювати і регулювати свої негативні думки. Алгоритм допомоги при гострих реакціях на стрес визначає лікуючий лікар. Тривала робота з професійним психотерапевтом дає можливість пацієнту розробляти нові тактики поведінки у разі стресових ситуацій.