Гострий етмоїдит: ознаки, діагностика, лікування дітей і дорослих

Діагностика

При виникненні перших тривожних симптомів необхідно звернутися до оториноларинголога. Під час первинного прийому лікаря потрібно надати всю інформацію щодо наявних клінічних проявів і їх вираженості. Відразу після опитування ЛОР приступає до огляду. Набряклі і почервонілі області навколо очей, біль при натисканні на повіки і перенісся – основні ознаки гострого двостороннього етмоїдиту.

Для підтвердження діагнозу лікар призначає пацієнтові комплексне обстеження, що включає:

  • Риноскопию. Під час її проведення оториноларинголог з допомогою спеціальних інструментів оглядає слизову оболонку носа хворого.
  • Загальний аналіз крові. Клінічно значущими є наступні показники: кількість еритроцитів і лейкоцитів, ШОЕ, концентрація гемоглобіну.
  • Рентгенологічне дослідження.

При необхідності лікар може додатково призначити КТ або МРТ.

Лікування у дорослих

Терапевтичні заходи повинні проводитися негайно відразу після постановки діагнозу. Це обумовлено високим ризиком розвитку небезпечних ускладнень. Інформацію про те, як лікувати етмоїдит, також надає оториноларинголог.

Принципи терапії гострої і хронічної форми однакові. Спочатку потрібно нормалізувати процес повітрообміну в комірках гратчастого лабіринту, відновивши відтік рідини з нього. Для цього необхідно позбутися від набряку слизової оболонки. З цією метою лікарі призначають судинозвужувальні засоби («Тизин Кисло», «Ринонорм»), комбіновані препарати («Ринофлуимуцил»), розчин адреналіну (їм просочуються ватні гульки і вводяться в носові ходи), медикаменти з антигістамінним дією («Цетрин», «Супрастин», «Еріус»).

Дивіться також:  Гіркота в роті після видалення жовчного міхура (холецистектомії): причини, лікування, дієта

Якщо захворювання має бактеріальну природу, показаний прийом або введення антибіотиків. Лікар підбирає препарат на підставі чутливості збудника до активного компоненту. Якщо патогенний мікроорганізм не визначено, призначаються антибіотики широкого спектру дії («Цефикс», «Зиннат», «Аугментин»).

Хворому також необхідно промивати навколоносові пазухи антибактеріальними розчинами за допомогою синус-катетера. Це пристрій, що дозволяє видалити з комірок патологічну рідину і обробити їх лікарським засобом. Промивати пазухи необхідно до тих пір, поки випливає секрет не стане прозорим.

При наявності виражених хворобливих відчуттів лікарі призначають прийом НПЗЗ («Цефекон», «Парацетамол», «Нурофен», «Ібупрофен»). Активні компоненти цих засобів також нормалізують температуру тіла і блокують запальний процес.

Важливим етапом в лікуванні як одностороннього, так і двостороннього гострого етмоїдиту є коригування імунного статусу. З метою зміцнення захисних сил організму лікарі призначають прийом вітамінних комплексів («Вітрум», «Дуовіт»). Рідше показано введення імуномодуляторів.

Відразу після купірування запального процесу показане проведення фізіотерапевтичного лікування. Найбільш дієві процедури: електро – і фонофорез, УВЧ, вплив гелій-неоновим лазером.

При неефективності консервативної терапії або при наявності серйозних ускладнень лікар приймає рішення щодо доцільності проведення хірургічного втручання. Під час оперативного лікування патологічні ділянки видаляються. Втручання може бути проведено як відкритим способом, так і за допомогою ендоскопічного обладнання.