Діагностика
Визначити наявність кишкової хвороби коліт може лише лікар. При появі підозри і характерних симптомів рекомендується звернутися до гастроентеролога, щоб він підібрав ефективну терапію.
Діагностувати коліт непросто. Складність полягає в тому, що виражені симптоми можуть вказувати і на інші захворювання. Наприклад, геморой або ентерит. На цьому етапі важливо визначитися, чи існують інші небезпечні недуги. Серед них виділяють такі захворювання товстого кишечника, як злоякісні пухлини або атиповий апендицит. Також з хронічним колітом часто можуть сплутати синдром роздратованого кишечника. Ознаки цих недуг надзвичайно схожі між собою. Головна відмінність полягає в тому, що при синдромі роздратованого кишечника відбувається тільки порушення роботи вегетативної нервової системи кишечника, а також перистальтики. При цьому слизова оболонка не страждає.
При діагностиці неспецифічного коліту важливо виключити дизентерію, хвороба Крона, глистні інвазії, амебиазы. Діагноз ставиться тільки після ретельного ендоскопічного дослідження.
При цьому фахівці використовують такі методи:
- візуальний огляд пацієнта;
- збір аналізу скарг та анамнезу;
- аналіз калу, крові та сечі;
- колоноскопія;
- ректороманоскопія;
- біопсія слизової оболонки;
- рентгенографія та комп’ютерна томографія.
Всі ці дослідження дозволяють визначити лікаря, присутні зміни в складі сечі і крові, є кров у калі, що може свідчити про кишкових кровотечах. Дані процедури допомагають визначити стан слизової оболонки у вогнищі захворювання, тип збудника при інфекційному коліті.
