Особливості лікування
Доброякісна пухлина, якщо вона невеликого розміру і не приносить помітного дискомфорту пацієнтам (біль, неприємні відчуття тощо), не потребує лікування. Головне, що пухлина не заважає людині вести повноцінний спосіб життя.
Тим не менш, раз вона була виявлена в ході діагностичних досліджень, за нею необхідно пильне спостереження. При цьому важливо не випускати з уваги скарги дитини – чи відчуває він біль під час занять фізкультурою. Не менш важливий і розмір новоутворення – в ідеалі, коли пухлина не росте. Для цього пацієнти кілька разів протягом року проходять рентгенографію. Це дозволяє вести динаміку остеохондромы, і, якщо вона зростає, це буде вчасно виявлено.
Як можна здогадатися, консервативна терапія марна проти остеохондромы стегнової кістки. Операція – це єдино можливий варіант. А оскільки це серйозне втручання в роботу людського організму, то воно проводиться в самих крайніх випадках.
Показання до операції
Існують певні свідчення, згідно з якими лікарі призначають пацієнтам хірургічне лікування:
- остеохондрома володіє великими розмірами;
- швидкий ріст пухлини;
- деформація скелета у дитини;
- порушення рухової функції кінцівки;
- порушення кровообігу внаслідок стискання пухлиною артерій і вен;
- пацієнтів постійно турбують сильні болі.
Що характерно, операція призначається далеко не всім хворим, так як лікарі враховують ряд важливих факторів – вік і його загальний стан, локалізація пухлини, характер перебігу остеохондромы і ряд інших. Хоч оперативне втручання – це єдиний вихід з вирішення проблеми, для пацієнта воно не завжди закінчується сприятливо.
До того ж, навіть після видалення остеохондромы вона може з’явитися знову. Як правило, рецидив виникає протягом 2 років після того, як новоутворення буде видалено. Знову-таки така вірогідність обумовлена тим, що хірург не прибрав всю пухлину і якась її частина залишилася (свого роду “коренева система”).
