Особливості розвитку

Якщо були виявлені ознаки ураження отруйними речовинами шкірно-наривної дії, встановлено вплив розглянутого отрути, персона звернулася в медичний пункт і отримала адекватне лікування, необхідно усвідомлювати, що наслідки випадку поширюються на все життя. З цього моменту людина підвищено чутливий до іприту. Можливе загострення процесів, що протікають в уражених зонах, під впливом зовнішніх факторів, що не мають якоїсь специфічної природи. Зокрема, можливе погіршення через світлового опромінення, підвищеної температури або запиленості повітря.

Відомо кілька форм ураження. Серед всіх є найбільш типові. Іприт – отруйну речовину шкіряно-наривної дії, яке дуже часто призводить до сумісному поразки, коли одночасно страждають зорові, дихальні системи, шкірні покриви. Таке властиво, якщо ІВ було у формі пара. Серед типових клінічних картин також виділяють ізольоване ураження офтальмологічної системи або тільки шкіри.

Для кожної конкретної форми визначають рівень пошкодження – легкий, помірний, важкий. Останній характеризується локальними, системними ефектами з-за резорбції отрути.

Пароподібний отрута

У такій формі іприт (бойова отруйна речовина шкірно-наривної дії) провокує комбіновані ушкодження. Страждають очі, дихальна система, шкірні покриви. Ступінь тяжкості залежить від концентрованості пара і тривалості перебування в отруєній зоні. Людина, опинившись у такому місці, не відчуває болю, не спостерігає шкірних чи інших подразнень, а нюх незабаром притупляється. Поки не завершиться латентний етап, ніяких скарг з боку постраждалої немає. Перші ознаки помітні в роботі очей. Світло викликає страх, активно виділяються сльози. Здається, начебто в очі пісок насипали.

В деякій мірі очей – біологічний індикатор отруєння. Огляд показує почервоніння, набряк кон’юнктиви, виражений досить слабко. Поступово прояви погіршуються, людина перестає бути боєздатним. Через 6-12 годин після отруєння спостерігаються симптоми з боку дихальної системи – в носі дряпає, саднить, слизові сухі, в горлі дере. Відчувається сильний нежить, хворий кашляє, помітна афонія. Огляд показує почервоніння носових оболонок, зіву, набряк дужок неба, почервоніння і набряк голосових зв’язок. Симптоматика поступово збільшується.

Через 12 і більше годин обумовлена впливом отруйної речовини шкірно-наривної дії клініка доповнюється шкірними ураженнями. З’являється специфічна еритема. Найчутливіші шкірні зони – ті, де товщина рогового покриття мінімальна, є багато залоз, а також місця щільного прилягання, тертя текстилю. Характерна локалізація – вже досить яскрава особливість, що дозволяє правильно діагностувати отруєння. Еритема не дуже виражена, не відгукується болем, але шкіра свербить, відчуття посилюються, якщо нагріти ділянку. Свербіж особливо турбує вночі.