Медикаментозна терапія

Звичайно ж, для повного одужання кожного пацієнта з таким діагнозом потрібні певні препарати. Лікування сечокам’яної хвороби у жінок передбачає використання спазмолітиків і анальгетиків, які необхідні для усунення больового синдрому, характерного патології. Нерідко пацієнткам рекомендується прийом “Но-шпи”, “Анальгін”, “Кетарола”, “Баралгіну”. У разі важких, труднопереносимых ниркових кольок лікар може прописати наркотичні анальгетики.

Практичні завжди лікування сечокам’яної хвороби у жінок передбачає вживання не тільки знеболюючих препаратів, але і засобів, що сприяють прискореному відходженню каменів. Наприклад, нерідко для цієї мети використовується “Ібупрофен”, “Тамсулозин”, “Ніфедипін”, “Напроксен”.

Медикаменти, як правило, підбираються в індивідуальному порядку з урахуванням хімічного складу виявлених новоутворень:

• кальцій-оксалатні камені потребують терапії з допомогою “Блемарена”, оксиду магнію, “Гипотиазида”, вітаміну В6;
• на основі сечової кислоти – необхідний “Алопуринол” і “Блемарен”;
• при кальцій-фосфатних каменях призначаються антибактеріальні препарати, борна кислота, фітозасобів, “Гіпотіазид”, аскорбинат магнію, метіонін;
• цистинові конкременти вимагають лікування аскорбіновою кислотою, “Блемареном”, пеніциліном.

Якщо згідно з результатами аналізу сечі, виявлено запальний процес, в обов’язковому порядку прописуються відповідні антибіотики.

Всі необхідні препарати підбираються індивідуально нефрологом або урологом на підставі проведеної діагностики.