Ерозія

Ерозія — легка ступінь пошкоджень, коли вони неглибокі і більш поверхневі. Лікування проводиться амбулаторно, пацієнту закапують в очі місцеві анестетики, такі як “Лідокаїн” або “Дикаин”, і накладаються регенеруючі мазі з вмістом антибіотиків, а також призначаються краплі на основі гіалуронової кислоти і натуральної сльози. Мазі при пошкодженні рогівки — очний гель “Актовегін” або “Солкосерил”, їх призначають найчастіше. Ерозія рогівки эпитализируется досить швидко і будь-яких ускладнень не несе.

Поранення рогівки вважаються складними ушкодженнями, особливо при проникаючому характер ран, лікують їх стаціонарно із застосуванням методик, призначених для використання в мікрохірургії ока. Одночасно призначається антибактеріальна терапія, системне ферментне лікування і загоюють краплі. При несвоєчасному зверненні до лікаря з проникаючим пораненням можуть виникнути дуже серйозні наслідки пошкодження рогівки.

Опіки

Опіки можуть бути термічними та хімічними, лікують шляхом застосування мікрохірургії, а саме висіченням пошкодженого шару рогівки. Крім того, проводиться курс загоювального лікування краплями і мазями, а також антибактеріальна, ферментна та протизапальна терапія. Якщо хімічний опік, то потрібно в першу чергу видалити речовину, що призвело травмі рогівки. Для цього потрібно схилити голову набік і близько півгодини потримати під інтенсивної струменем води. Але якщо опік заподіяний вапном, її видаляти водою забороняється, оскільки під впливом води в ній виділяється тепло, здатне посилити ступінь пошкодження рогівки. Вапно спочатку потрібно акуратно видалити серветкою, а потім вже починати промивання водою.

При опіку ультрафіолетом потрібно затемнити приміщення, так як хворий дуже реагує на яскраве світло, закласти під повіку антибактеріальну мазь, наприклад, “Тетрациклін” (1 %). До віку потрібно прикладати щось холодне і забезпечити хворому прийом анальгетика (“Анальгіну” або “Нурофена”).