Інструментальні дослідження

Після завершення перерахованих вище заходів призначають ендоскопію. На монітор проектують зображення, яке потім вивчають, і на підставі отриманої інформації визначають патологічні зміни, наявність різних новоутворень в носі і те, наскільки сильно запалення.

Також при пристінковому гаймориті пацієнта обов’язково направляють на рентген. Ось, що дозволяє з’ясувати цей спосіб:

Зазвичай після проведення рентгена ніяких питань не залишається. Але, якщо ситуація все ще залишається не проясненной, призначають проведення комп’ютерної томографії. Це дуже інформативний метод діагностики. Завдяки КТ вдається в деталях розглянути всі структурні зміни пазух, виявити запалення, ущільнення, деформацію і т. д.

У дуже рідкісних випадках призначають МРТ. Показання до його проведення – наявність новоутворень і конституційних аномалій.

Специфіка терапії

При пристінковому гаймориті призначається консервативне лікування. Також дуже важливий комплексний підхід, який включає санацію пазух, застосування протизапальних засобів та антибіотиків (за показаннями лікаря).

Перед використанням фармакологічних препаратів місцевої дії важливо ретельно промивати пазухи і ніс від накопичилася мокротиння. Дезінфекція проводиться з застосуванням розчинів на основі морської солі. Це «Хьюмер», «Аква Маріс», «Салін», «Но-Соль». Ще підійде фізіологічний розчин – 9-відсотковий NaCl.

Щоб усунути набряк, відновити прохідність верхніх дихальних шляхів, потрібно приймати антигістамінні засоби. Лікар, як правило, призначає «Цетиризин», «Тавегіл», «Дезлоратадин» і «Лоратадин».

Антибіотики доводиться приймати в тому випадку, якщо лабораторними методами було підтверджено наявність у носових пазухах інфекції. Для вживання всередину призначають пеніциліни («Амоксицилін» або «Амоксиклав») або макроліди («Азитроміцин»).

При виражених болях, якими іноді супроводжується пристінковий гайморит, людині доводиться приймати «Диклофенак», «Ібупрофен», «Найз» і «Німесил». Ці протизапальні допомагають швидко усунути дискомфорт.