Лікування

Терапія після розриву промежини буде полягати в негайному зашиванні пошкодженої області. Це робиться протягом першої півгодини після постановки діагнозу. Анестезія буває і місцевої, і внутрішньовенної. Щоб шви не розходилися, жінці протягом 3 тижнів забороняється сидіти.

Ускладнення

У місці накладання швів згодом можуть проявлятися набряки, явище супроводжує яскраво виражений больовий синдром. Зустрічаються і гнійні запалення швів, тканини можуть рубцюватися. Пошкоджені області можуть втратити чутливість, а шви – розійтися. Якщо якийсь етап процедури було проведено неграмотно, в кінцевому підсумку жінка постраждає від опущення матки, а часом і від остаточного її випадання. Можуть бути і негативні наслідки в прямій кишці – почнеться нетримання газів, калу.

Профілактика

З метою профілактики розриву промежини потрібно принаймні раз на місяць відвідувати гінеколога, і робити це частіше за його рекомендацій у різні триместри. Важливо, щоб жінка стала на облік до 12-го тижня вагітності. Вважається, що допомогти уникнути наслідків допомагають вправи Кегеля. Профілактику забезпечить і масаж, що виконується на регулярній основі з 7 місяця вагітності. Важливо, щоб всі виникаючі запалення статевих органів лікувалися своєчасно.

Необхідно чітко слідувати всім рекомендаціям гінекологів. Дотримання дієти до пологів, що полягає в зменшенні тваринних білків у раціоні і збільшення масла, знижує ризики в необхідності згодом здійснювати ушивання розриву промежини. Важливо заздалегідь вчитися правильному диханню та розслабленню, психологічно готуватися до процесу.