Субкапсулярна кіста нирки: симптоми, причини, діагностичні дослідження і лікування
Діагностика
Для встановлення діагнозу лікар призначає проведення різних досліджень, які допомагають визначити локалізацію кісти, її розмір і стадію розвитку. Лабораторні аналізи також застосовуються в зборі анамнезу. Але вони здатні тільки визначити загальний стан парного органу, ступінь його функціональності та можливі порушення, проте саму кісту виявити вони не здатні.
Більш інформативними є такі види досліджень:
УЗД. Дослідження проводиться з метою виявлення новоутворень в органі, визначення їх кількості, розміру. УЗД субкапсулярній кісти нирки допомагає виявити патологічний процес у плода вже на 15-му тижні вагітності.
МРТ. Обстеження є допоміжним, коли залишилися певні неточності після УЗД. З його допомогою можна виявити навіть самі незначні зміни в структурі нирки, визначити їх характер та природу виникнення.
Антиография – один з різновидів комп’ютерної томографії з застосуванням контрастної речовини. За допомогою цього дослідження визначається не тільки структура нирки, але і вивчається стан прилеглих тканин, судин і артерій. Найбільша контрастність з’являється в найбільш важливих сферах органу, що дозволяє побачити дефекти. Найчастіше каталізатором є йод.
Радіоізотопне дослідження. Дане дослідження допомагає виявити кісту на ранній стадії розвитку, коли УЗД не змогло виявити. Для його проведення в організм вводиться мала кількість ізотопів, які швидко виводяться. Їх концентрація залежить від ваги, віку та зросту пацієнта. Рівень опромінення при радиоизотопном дослідженні набагато менше, ніж при УЗД.
Субкапсулярна кіста нирки, як правого, так і лівого органу не має яких-небудь відмінностей, але при встановленні діагнозу лікар обов’язково уточнює справжню локалізацію наросту, що необхідно для подальшого лікування.
