Що таке абстинентний алкогольний синдром, слід чітко розуміти, щоб у разі потреби швидко допомогти впоратися з цим станом самому або допомогти близькій людині, яка вам доріг. По суті, це комплекс симптомів патологічного характеру, які з’являються у хронічних п’яниць, коли вони відмовляються від регулярного вживання спиртних напоїв. Алкогольно-абстинентний синдром (код за МКХ-10 буде представлений нижче) вважається офіційним захворювання психічного характеру. Зовні він може нагадувати похмілля, але відрізняється від нього деякими додатковими ознаками, а також тривалістю. Як правило, абстинентний синдром алкогольної залежності розвивається тільки у пацієнтів, які страждають другою або третьою стадією алкоголізму. Якщо залежності немає, то він не з’являється зовсім. Типові прояви – посилене серцебиття, пітливість, порушення координації руху, тремтячі руки, перепади настрою і розлад сну. У деяких випадках може перейти в білу гарячку. Лікується виключно інфузійної терапією.

Особливості стану

У цій статті ми докладно розповімо, що таке абстинентний алкогольний синдром, як його виявити і як з ним боротися. У побуті це стан ще називають синдромом відміни. При його виникненні спостерігається цілий комплекс різноманітних неврологічних, психічних, вегетативних і соматичних розладів, які виникають після тривалого і систематичного вживання спиртних напоїв.

Що таке абстинентний алкогольний синдром, можуть дізнатися тільки люди з подібною залежністю. Перші його прояви спостерігаються на другій стадії алкоголізму. Деякі з них абсолютно ідентичні звичайному похмілля, однак окремі симптоми типові тільки для цього стану. Наприклад, непереборна тяга до спиртного. Скільки триває алкогольний абстинентний синдром? Якщо похмілля проходить протягом декількох годин, то цей стан триває кілька діб.

Це патологічний стан вважається психічним розладом, тому класифіковано ВООЗ і має свій код за МКХ-10. Алкогольний абстинентний синдром розвивається не відразу.

Часовий відтинок від початку зловживання спиртного до формування цього стану складає від двох до п’ятнадцяти років. При цьому фахівці давно вже відзначили залежність між віком, статтю та часом виникнення цього стану. Наприклад, у підлітків і юнаків перші ознаки абстинентного синдрому з’являються максимум через три роки після регулярного вживання спиртного, а черга п’ять років зловживання алкоголем захворювання стає яскраво вираженим.

У жінок синдром з’являється приблизно через три роки після регулярного прийому спиртного.

Місце в Міжнародній класифікації хвороб

Особливе місце даний стан займає в Міжнародній класифікації хвороб. У МКБ-10 алкогольний абстинентний синдром відносять до п’ятого класу. Він називається “Психічні розлади та розлади поведінки”.

В цьому розділі МКБ алкогольний абстинентний синдром знаходиться разом з іншими психічними розладами. Саме таким чином фахівці характеризують цю проблему.

У МКБ-10 алкогольний абстинентний синдром значиться у підрубриці F10. Його наукова назва – психічні та поведінкові розлади, спричинені вживанням спиртного. Конкретний код алкогольного абстинентного синдрому за МКХ-10 – F10.3. Сюди включено перелік симптомів всілякого типу і тяжкості, які виникають після часткового або повного усунення з організму пацієнта психоактивної речовини, яка до цього постійно надходило у організм. Тривалість цього стану прямо залежить від дози спиртного, яка була прийнята безпосередньо перед зменшенням або припиненням вживання спиртного. Ускладнюватися даний стан може судомами.

Походження

Розібратися, що таке абстинентний алкогольний синдром, допоможе патогенез цього стану. Розповімо про нього докладніше. Коли в організм надходить чергова доза етанолу, він починає розщеплюватися кількома способами. У всіх клітинах організму це відбувається при участі ферменту каталази, а в клітинах печінки за участю ферменту алкогольдегідрогенази та мікросомальної етанолокислювальної системи.

При цьому проміжним продуктом метаболізму стає ацетальдегід. Така ситуація спостерігається в усіх випадках без винятку. Ацетальдегід є високотоксичною сполукою, яка негативно впливає на роботу всього організму, провокуючи стан похмілля.

Якщо людина здорова, у нього немає залежності, розщепленням алкоголю переважно займається алкогольдегідрогеназа. А ось якщо вживати спиртне систематично, активізуються альтернативні варіанти, із-за яких кількість ацетальдегіду в органах, крові та тканини помітно збільшиться. Ця речовина впливає на розпад і синтез дофаміну.

При тривалому вживанні спиртних напоїв протягом довгого часу запаси дофаміну виснажуються. При цьому сам алкоголь з’єднується з рецепторами нервових клітин, заповнюючи утворюється в них дефіцит. На першій стадії алкоголізму людина страждає від недостатньої стимуляції рецепторів. Вона обумовлена як раз браком дофаміну, який заміщується спиртом. У результаті починає формуватися психічна залежність. Все це ознаки психічного розладу. Саме тому такий стан знаходиться, згідно Міжнародної класифікації хвороб, серед психічних недуг і поведінкових розладів.

На другій стадії алкоголізму події розвиваються зовсім іншим чином. В результаті тимчасового припинення прийому спиртного відбувається зрив компенсації, через якого в організмі починається не тільки розпад, але і синтез дофаміну. Його рівень зростає, що призводить до виникнення вегетативних реакцій, які є головними ознаками цього стану.

Саме із-за зміни рівня дофаміну з’являються неспокій і дратівливість, порушується сон, підвищується артеріальний тиск. Вираженість абстинентного синдрому безпосередньо залежить від того, який показник дофаміну в крові. Наприклад, якщо його зміст перевищено втричі, порівняно з нормою, починається біла гарячка, яка по-науковому називається алкогольним делірієм. Обумовлено це тим, що ацетальдегід поставляє в тканини значно менше кисню, з-за чого порушується обмін, а в клітинах різних органів починається кисневе голодування. З-за тканинної гіпоксії виникають соматичні симптоми.

Глибина ураження організму алкоголем і продуктами його виділення при абстинентному синдромі впливає на тривалість цього стану. Абстиненція може тривати до п’яти діб. Причому на третю добу відбувається пік прояви симптомів, потім вони поступово починають відступати.

Відомі важкі випадки, коли стан абстиненції зберігалося дві-три тижні. Така клініка алкогольного абстинентного синдрому.

Класифікація

Залежно від тяжкості абстинентного синдрому виділяють кілька ступенів. Також на це впливають переважання тієї чи іншої симптоматики, виникнення певних симптомів. Три ступені абстиненції можна виділити, коли у пацієнта зафіксована друга стадія алкоголізму.

Перша ступінь з’являється при переході з першої стадії алкоголізму на другу. Вона виникає при нетривалих запоях, коли спиртне споживається не більше двох-трьох днів поспіль. Впізнати її можна за порушень вегетативної нервової системи та астенічною симптоматикою. На цій стадії психічного розладу класичні симптоми алкогольного абстинентного синдрому – сухість у роті, сильне серцебиття, надмірна пітливість.

Друга ступінь розвивається в середині другої стадії алкоголізму. Вона виникає, коли запої тривають вже від трьох до десяти днів. Крім вегетативних порушень, з’являються симптоми, пов’язані з внутрішніми органами, неврологічні розлади. Відрізнити цю стадію можна за почервоніння білків очей і шкіри, коливанням артеріального тиску, прискорене серцебиття, блювоти, нудоти, тяжкості в голові і відчуттями нудоти, тремтячим рук, порушення ходи.

Третя ступінь проявляється, коли друга стадія алкоголізму поступово починає переходити в третю. Вона з’являється тільки при запоях тривалістю більше десяти днів. Соматичні та вегетативні симптоми йдуть на другий план. Клінічна картина при цьому переважно характеризується психічними порушеннями. Симптоми алкогольного абстинентного синдрому на цій стадії – нічні кошмари, розлад сну, тужливий настрій, почуття провини, агресія, роздратування по відношенню до оточуючих.

При появі у пацієнта третій стадії залежності від спиртного всі перераховані вище симптоми стають яскраво вираженими. При цьому слід розуміти, що ознаки абстинентного синдрому при алкогольній залежності можуть змінюватись, а їх вираженість залежить від тривалості конкретного запою, загального стану організму людини. Головна відмінність абстиненції від похмілля полягає у непереборної тяги до алкоголю в першому випадку, яка починає посилюватися до вечора.

Симптоми

Залежно від часу виникнення виділяють дві групи проявів алкогольного абстинентного синдрому. Перші симптоми з’являються після закінчення часового відрізку від шести годин до двох діб після відмови від спиртного. Якщо пацієнт знову почне пити, ознаки можуть пом’якшити або повністю відступити.

Після повної відмови від алкоголю у хворого підвищується збудливість, він стає неспокійним і дратівливим. Характерні ознаки алкогольного абстинентного синдрому в цей період – тремтіння рук, прискорене серцебиття, підвищена пітливість, високий артеріальний тиск, діарея, відраза до їжі, блювання і нудота. При цьому тонус м’язів знижений, можуть бути порушення уваги, пам’яті і суджень.

Через два-чотири дні після відмови від спиртного з’являються більш пізні симптоми. Вони вже належать переважно до області психічної сфери. Серйозні розлади можуть виникати на тлі посилення тих чи інших симптомів, які були на ранніх стадіях. Наприклад, збудження, прискореного серцебиття, тремтіння рук або пітливості. У цей період стан пацієнта може різко змінюватися. Можуть зустрічатися галюцинації, епілептичні припадки, можливо потьмарення свідомості, марення. Маячня з’являється на основі сильних галюцинацій, як правило, має параноїдний характер. Зазвичай пацієнт відчуває, що його хтось переслідує.

Закономірність, згідно з якою ранні симптоми передують пізно, дотримується не завжди. У деяких випадках пізня симптоматика може бути відсутнім зовсім або з’явитися раптово на тлі нормального загального стану, коли абстиненція виражено слабко або взагалі ніяк. Примітно, що деякі пізні симптоми можуть ще й редукуватися, переходячи в алкогольний делірій. При виникненні і прогресуванні ознак пізньої симптоматики зрештою розвивається біла гарячка.

Перша допомога

У деяких випадках людині потрібно надати невідкладну допомогу при алкогольному абстинентному синдромі. Якщо стан пацієнта викликає серйозні побоювання, необхідно викликати бригаду швидкої допомоги. У лікарів є чіткий алгоритм дій, яким вони повинні слідувати, коли стикаються з цим психічним розладом. Вони прекрасно знають, що робити при алкогольному абстинентному синдромі.

Насамперед слід забезпечити вентиляцію легенів і прохідність дихальних шляхів. При наявності слизу в ротовій порожнині її видаляють. Якщо у хворого гипофарингеальная обструкція, вводять повітровід, а на шию вішають захисний комір. Хворого в комі переводять на штучну вентиляцію легень. При збереженні неадекватній вентиляції можлива інтубація трахеї.

Далі лікарі при наданні першої допомоги при алкогольному абстинентному синдромі вимірюють артеріальний тиск і оцінюють пульс. Слід встановити стан свідомості за шкалою ОН (збудження, відповідь на голос, відповідь на больові імпульси, немає відповіді на голос і біль) і шкалою Глазго. Оцінюється розмір зіниць і їх реакція на світло, проводиться огляд за основним анатомічним областях.

Далі потрібно забезпечити доступ до відня, щоб поставити катетер. Кров береться на судово-хімічне дослідження, призначається 400 мл 5-процентного розчину глюкози внутрішньовенно вводиться 50 мг тіаміну.

При артеріальній гіпертензії слід давати “Ніфедипін”, при відсутності ефекту – “Діазепам”. Останній препарат призначається і при судомах. Якщо пацієнта рве, його кладуть на бік. При цьому варто звернути увагу на запах і колір блювотних мас.

Після реєструється ЕКГ, особливо важливий серцевий ритм. Проводиться повторний огляд по анатомічних областях. Вимірюється температура тіла, в карті виклику лікарі відзначають клінічні прояви абстиненції та проведене ними лікування. При цьому потрібно зареєструвати ступінь пригнічення свідомості, симптоми, виявлені при огляді голови, ментальні порушення, частоту пульсу, артеріальний тиск, температуру тіла, витікаючий від пацієнта запах, клінічні прояви захворювань щитовидної залози, черевної порожнини, інші соматичні патології.

У висновку формулюється основний діагноз, а також перераховуються ускладнення, якщо вони були.

При необхідності транспортування пацієнта в стаціонар необхідно протягом всього шляху контролювати артеріальний тиск, частоту дихання і пульс.

Лікування

Лікування даного психічного розладу займаються лікарі-наркологи. Якщо у пацієнта легка форма абстинентного розлади, допомога йому може бути надана на дому без госпіталізації. У цьому випадку проводять внутрикапельное вливання сольових розчинів, дезінтоксикаційну і вітамінну терапію. Необхідний прийом всередину засобів, що сприяють покращанню функціонування нервової системи і відновлення внутрішніх органів.

Пацієнтам виписують бензодіазепіни. Це препарати, які діють в якості заспокійливого, справляючись з почуттям тривоги. Також вони впливають на вегетативну систему, усуваючи можливі порушення.

Госпіталізацію слід проводити у разі виснаження хворого або при появі вираженої гіпертермії, істотного зневоднення, сильно тремтячих кінцівках, мовою, століттях, при епілептичних нападах, галюцинаціях, стані порушеної свідомості.

Також потрібне стаціонарне лікування при соматичній патології. Наприклад, при дихальній недостатності, шлунково-кишкові кровотечі, панкреатит, печінкової недостатності, пневмонії, гострому бронхіті. Також в обов’язковому порядку проводиться госпіталізація при таких психічних розладах, як маніакально-депресивний психоз, шизофренія, алкогольна депресія.

В умовах стаціонарного лікування пацієнту надається медикаментозна допомога. Схема, яка використовується при амбулаторному лікуванні, доповнюється протисудомними препаратами, нейролептиками, транквілізаторами, снодійними засобами для корекції соматичних і психічних порушень, ноотропами. Хворі повинні дотримуватися особливої дієти, відвідувати плазмаферез.

На всьому протязі лікування пацієнт знаходиться під пильним наглядом лікаря-нарколога.

Домашні методи

Чи можливо лікування алкогольного абстинентного синдрому в домашніх умовах? Ефективними будуть методи на самому початку запою, а на пізніх стадіях допомогти зможуть тільки кваліфіковані фахівці.

Для зняття абстиненції пацієнту слід уникати додаткових навантажень на серце, великі відпочивати, максимально знизивши активність. В домашніх умовах хороший спосіб тонізувати організм – контрастний душ. Через кілька днів після відмови від спиртного можна поступово переходити до помірної фізичної активності. Зняти інтоксикацію допоможе відвідування лазні, щадні заняття спортом.

На початку запою ефективно приймати такі препарати, як “Пропротен-100”, “Зорекс”, “Алка-Зельтцер”. Вони знімають похмільний синдром. При блювоті допоможе “Метоклопрамід” або “Церукал”. Варто відзначити, що приймати будь-які лікарські препарати краще, заздалегідь проконсультувавшись з лікарем.

Під час запою часто виникають серйозні проблеми з шлунково-кишковим трактом. Самостійно розібратися в симптомах захворювань дуже непросто, тому при появі перших ознак дискомфорту слід звертатися за допомогою до лікаря, щоб не погіршити стан.

Якщо ви проводите природну детоксикацію в домашніх умовах, то використовуйте сечогінні засоби і пийте якомога більше води. Поліпшення стану сприятимуть і адсорбенти у вигляді таблеток для прийому всередину.

Є при зняття абстинентного синдрому радять часто, але потроху. Краще всього підійдуть овочі, нежирні продукти, бульйони, фрукти. Смажена і жирна їжа небажані. Допомогти своєму організму можна, приймаючи вітаміни, насамперед групи B.

Профілактика

Щоб уникнути негативних наслідків цього психічного розладу, необхідно різко припиняти прийом алкоголю при перших ознаках похмілля. Відмовитися від спиртного слід як мінімум на три тижні.

За цей час організм встигне повністю відновитися, особливо мієлінові волокна нервової системи. При повторному возлиянии первинне ураження органів і систем організму може тільки посилитися, сприяючи розвитку абстинентного синдрому. В цьому випадку він буде вказувати на явне формування сильної алкогольної залежності.

Прогноз

Прогноз щодо даного патологічного стану може бути різним. У легких випадках симптоми можуть пройти безслідно протягом десяти днів. Якщо лікувати амбулаторно або вдома під наглядом нарколога, абстинентний синдром пройде за п’ять днів.

При важкій формі абстиненції все залежить від великої кількості факторів – виразності психічних порушень, форми розлади, тяжкості соматичної патології. Найважчий вид захворювання розвивається, коли у клінічній картині переважають симптоми, пов’язані з психопатологічними порушеннями, а також при переході в делірій. Вісцеральний і нейровегетативний варіанти мають меншу тривалість і протікають набагато простіше.

Нагадаємо, що вісцеральному варіанті клінічна картина формується з допомогою патологічних симптомів. Основну роль при цьому відіграють внутрішні органи. Класичні прояви в цьому випадку – здуття живота, жовтушність склер, нудота, діарея, блювання, аритмія, задишка, болі в області серця і епігастральній області.

Нейровегетативний варіант вважається одним з найбільш поширених. Він проявляється загальною слабкістю організму, порушеннями сну, прискореним серцебиттям, відсутністю апетиту, тремтінням рук, підвищеним артеріальним тиском, сухістю в роті і підвищеною пітливістю пацієнта. Ці стани вважаються не такими серйозними і небезпечними, як крайні форми абстиненції, але вони все одно становлять небезпеку для людини.

На закінчення варто відзначити, що даний вид психічного розладу вважається ознакою вже розвилася алкогольної залежності. Якщо і після таких серйозних проблем зі здоров’ям пацієнт продовжить вживати спиртне, з часом стан буде тільки посилюватися, а алкоголізм почне прогресувати. Тому при прояві перших симптомів абстинентного синдрому обов’язково потрібно звертатися за допомогою до нарколога.