Анатомія ворітної вени печінки, її притоки і норма при діагностиці

Як проводиться діагностика?

Будова організму людини, в тому числі й анатомія ворітної вени, з давніх часів вивчався шляхом поствитальных досліджень. Сучасні технології дозволяють обстежувати цю структуру організму неінвазивним шляхом у діагностичних цілях, а також для передопераційної підготовки з метою скорочення негативних ускладнень хірургічного втручання. Обстеження печінки і ворітної вени проводиться за допомогою наступних методик:

  • аналіз крові загальний;
  • аналіз крові біохімічний;
  • ангіографія;
  • доплерометрія;
  • магніто-резонансна та комп’ютерна томографія;
  • ультразвукова діагностика.

Один з найпоширеніших методів дослідження – УЗД. З його допомогою встановлюється більшість патологій, а також необхідність у проведенні більш інформативних методів обстежень. Він досить дешевий і інформативний, не вимагає складного підготовчого періоду і абсолютно безболісний.

Дивіться також:  УЗД сечового міхура: що показує, як готуються і проводять

Ангіографічні методи – це методи досліджень стану кровоносних судин за допомогою дослідницького обладнання, рентгенапарату, комп’ютерного томографа та контрастної речовини.

Доплерометрія – додаткова методика ультразвукового дослідження, спрямована на оцінку інтенсивності кровотоку в кровоносній системі судин.

Магнітнорезонансна комп’ютерна томографія – найбільш точний спосіб отримання зображення за зрізами досліджуваного органу або структури. Дозволяє виявити стан тканин, наявність новоутворення або патологій архітектури органу.

Методики для обстеження ворітної вени вибираються з урахуванням скарг хворого, результатів попередніх досліджень.