Анатомія ворітної вени печінки, її притоки і норма при діагностиці

Особливості будови

Наукою з’ясовано, що у кожної людини анатомія магістральних судин системи ворітної вени володіє деякою варіабельністю. Це стосується формування стовбура ворітної вени в частині архітектоніки та морфометричних характеристик і параметрів її коренів і приток. Це важлива частина дослідження портальної системи, особливо для діагностики патологій, передопераційної підготовки для зменшення ускладнень. Вченим-медиками встановлено той факт, що розташування самої ворітної вени, її приток, анастомозів, коренів залежить від віку людини та від наявних патологій внутрішніх органів. За деякими даними, лише у 30% людей архітектура портальної системи відповідає загальноприйнятим нормам. В інших випадках діагностується або виявляється в предопреационном або операційному періодах варіантна анатомія ворітної вени. Такі відхилення в більшості випадків не мають патологічного характеру і ніяк не відбиваються на функціоналі печінки та інших органів. Також особливістю портальної печінкової структури кровоносної системи організму є велика кількість анастомозів – з’єднань порожнистих вен.

Відхилення від норми і патології

При проведенні досліджень або операцій і збір отриманої інформації в єдине ціле вчені з’ясували, що в дуже рідкісних випадках, а їх зареєстровано всього лише близько 30 по всьому світу, у людини повністю відсутня ворітна вена. У більшості випадків (близько 70%) варіабельність цього кровоносного русла проявляється в різних комбінаціях анастомозів і в розмірах самого відня. Але крім генетично обумовлених особливостей портальної системи в ній можуть розвиватися патологічні зміни, що роблять вплив на стан всього організму.

Дивіться також:  Барбітал натрію: застосування і дозування

Тромбоз портальної системи страждають багато людей, адже згустки крові і холестерину утворюються в результаті багатьох причин, таких як неправильне харчування, порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, видільної системи. Пилетромбоз може протікати в двох формах:

  • хронічний прогресуючий – кровотік частково перекритий рух крові утруднений, що позначається на стані всього організму;
  • повний тромбоз – просвіт ворітної вени перекритий повністю, що стає причиною різкого погіршення стану здоров’я аж до летального результату.

Ознаками тромбозу ворітної вени служать болісні відчуття у правому підребер’ї, нудота, блювотні позиви, підвищення температури, збільшення селезінки (спленомегалія) через посилення кровотоку в цьому органі. Ці симптоми проявляються одночасно, погіршуючи загальний стан здоров’я хворого. Повний тромбоз стає причиною інфаркту кишечника.

Хронічне протягом пилетромбоза часто не має гострих симптомів. Це відбувається за рахунок активації компенсаторних механізмів, коли інші судини беруть на себе роботу ворітної вени. Коли можливості компенсаторів виснажуються, з’являються асцит, розширення підшкірних вен стравоходу і передньої стінки живота, неявні болі в животі і субфебрильна температура.

Наслідками пилетромбоза хронічної форми є ішемія прогресуюча хронічна і цироз печінки (у випадках, якщо не це захворювання стало джерелом пилетромбоза).

Печінка сама по собі не має нервових закінчень, здатних болем сигналізувати про наявні проблеми. Тому профілактичні обстеження повинні стати джерелом своєчасного виявлення потенційних проблем.