Медикаментозна терапія

Вибір методу лікування бульбарної дизартрії залежить від етіології даного розладу. Призначення медикаментів є лише частиною комплексної терапії. Застосування ліків обов’язково повинно поєднуватися з логопедичними заняттями.

Найчастіше пацієнтам призначають ноотропні препарати:

• “Пірацетам”;
• “Кавінтон”;
• “Фезам”;
• “Вінпоцетин”.

Ці ліки покращують церебральний кровообіг і стимулюють роботу мозку.

Щоб призупинити патологічні зміни в бульбарних нервів, призначають нейропротекторну засоби:

• “Мексидол”;
• “Семакс”
• “Церебролізин”;
• “Глутамінову кислоту”.

Ці ліки захищають нейрони від пошкоджень і шкідливих впливів.

Хворі з бульбарними порушеннями часто страждають підвищеним слиновиділенням. Це робить їх ще більш невизначеною і ускладнює спілкування з оточуючими. Пацієнтам призначають антидепресант “Амітриптилін”. Він зменшує активність слинних залоз. Крім цього, препарат усуває невротичні розлади, пов’язані з порушеннями мовлення.

Етіотропне лікування повністю залежить від різновиду основного захворювання. При нейроінфекціях проводять курс антибактеріальної терапії. Якщо у пацієнта виявлені новоутворення в головному мозку, то може знадобитися хірургічна операція.

Порушення мозкового кровообігу та нейродегенеративні патології потребують тривалого лікування ноотропними засобами. Після закінчення медикаментозної терапії необхідна реабілітація, спрямована на відновлення рухів і мови.