Бульбарна дизартрія: причини, симптоми, діагностика і лікування
Діагностика
На початку захворювання пацієнт помічає, що йому стало важко говорити і ковтати. Однак тільки фахівець може точно діагностувати бульбарної дизартрию. До якого лікаря звертатися при розладах мови? У більшості випадків порушення артикуляції пов’язані з патологічними процесами в ЦНС або периферичних нервах. Діагностикою і лікуванням таких захворювань займається невролог. При цьому потрібна додаткова консультація логопеда.
Дуже важливо диференціювати бульбарної дизартрию від інших видів порушень мовлення. З цією метою призначають наступні діагностичні обстеження:
Огляд лікаря-невролога. У пацієнта відзначається значне зниження піднебінних і глоткових рефлексів, складчастість і атрофія мови, обвисання фіранки неба.
Консультація логопеда. Фахівець визначає чіткість, ритміку і гучність мовлення.
МРТ або КТ голови. Це дослідження дозволяє визначити причину дизартрії. Для виявлення мозкових пухлин, нейродегенеративних патологій, наслідків інсульту і травм частіше використовують МРТ. При діагностиці кіст і гематом мозку більш інформативно КТ-обстеження.
УЗДГ або дуплексне сканування. Ці дослідження дозволяють оцінити кровообіг в області довгастого мозку і бульбарних нервів.
Біопсію. На мікроскопічне дослідження беруть мозкові тканини. Їх отримують в ході операції або ендоскопічного обстеження. Цей аналіз дозволяє визначити характер пухлини або наявність дегенеративних змін.
У рідкісних випадках призначають спинномозкову пункцію. Це дослідження необхідно при підозрі на інфекції головного мозку. Серологічний аналіз ліквору дозволяє виявити наявність хвороботворних мікроорганізмів
