Патогенез гіпоплазії лобних пазух

Формування фронтальних синусів – це генетично запрограмований процес. Кожна дитина народжується без них, тобто у новонародженого малюка їх взагалі немає. Лобові пазухи в нормі починають розвиватися приблизно з 7-8 років та до 25 років цей процес закінчується. Їх порожнину у восьмирічної дитини максимум 0,7 см3, а у дорослих досягає 7 мілілітрів.

Функції фронтального синуса або лобової пазухи:

• зменшення маси черепа, полегшення його;
• захист головного мозку від травм, свого роду амортизація;
• акустична функція, формування характерного тембру голосу;
• індивідуальність рис особи;
• зволоження слизових оболонок порожнини носа.

Агенезія або атрезія лобових синусів може бути і придбаної. Така гіпоплазія по суті є вторинним склерозом. Це відбувається в результаті перенесених інфекцій – фронтитов, пансинуситов або травм лицьової області. Їх наслідками є регресія розвитку порожнини і ущільнення кістки.

Методи виявлення даної патології

Сюди відноситься наступне:

• рентгенівське дослідження;
• магнітно-резонансна томографія;
• ультразвукове дослідження;
• комп’ютерна томографія;
• діагностична пункція.

На рентгенівському знімку можна спостерігати зниження прозорості синуса, що нерідко неправильно діагностується як синусит, і людина піддається необґрунтованого лікування. Лікарі вважають цей метод ненадійним.

На думку фахівців, томографія на сьогодні – це єдиний метод, достовірно дає можливість визначити вади розвитку та анатомічні варіанти розвитку структур, у тому числі формують остиомеатальный комплекс. Методом комп’ютерної томографії можна визначити, яка пазуха менше, її кісткові стінки втиснені в пазуху або потовщені, але зберігають рівні і чіткі контури, носова порожнина розширена чи ні.