Як проводиться процедура?

Розібравшись з тим, як підготуватися до УЗД щитовидної залози, варто дізнатися про те, в чому полягає процедура. Пацієнт приймає положення лежачи, під лопатки кладуть невеликий м’який валик, тим самим голова трохи перекидається назад. Якщо поза доставляє дискомфорт пацієнта, дослідження може проводитися сидячи.

На спеціальний датчик і на зону шиї наноситься гель. Він потрібен для того, щоб між приладом і шкірою не було повітря, так як він перешкоджає передачі зображення на комп’ютер і, відповідно, на монітор. Ця гелева консистенція є гіпоалергенною, у неї немає різкого запаху, тому вона не викликає якогось дискомфорту. Після процедури вона просто стирається серветкою.

З допомогою лінійного датчика відбувається ретельний огляд кожної частки. При цьому записуються такі показники, як довжина, ширина і товщина, що прораховується миттєво комп’ютером. Після замірів фахівець проводить оцінку структури тканини щитовидної залози і описує всі характеристики вогнищевих утворень, якщо вони є.

За тривалістю дослідження займає не більше 20 хвилин. Найчастіше картинка органу, яка виводиться на екран, чорно-біла. Іноді висновки, отримані за допомогою УЗД, можуть налякати пацієнта, але варто пам’ятати, що це ще не остаточний діагноз. Для підтвердження обов’язково проводиться ряд лабораторних досліджень. Можливо, також взяття пункцій для більш детального дослідження структури вузлика, кісти або новоутворення.

Навіть при підозрі на злоякісні новоутворення та виявленні їх на початковій стадії, результат терапії чи хірургічного втручання, у більшості випадків є сприятливим.

Існує ще такий метод дослідження як КДК (кольорове доплеровське картування), під час проведення якого візуалізується кровотік. Є еластографія, яка є модифікацією ультразвуку та допомагає покращити діагностику при виявленні злоякісних новоутворень. За допомогою такого дослідження можна виявити рак щитовидки, аденому і колоїдні кісти, які при звичайному УЗД розрізнити неможливо.