Шляхи зараження

Лікарі називають такі шляхи зараження:

• споживання недостатньо добре очищеної води;
• недотримання санітарно-гігієнічних норм;
• вживання в їжу забруднених фруктів, ягід і овочів;
• контактування із зараженим грунтом;
• контакт з інфікованою людиною;
• купання у відкритих прісних водоймах;
• зараження з молоком матері.

Поза організму людини цисти лямблій можуть нормально існувати до 3 місяців. Потрапляючи в сприятливе середовище, вони починають розмножуватися шляхом поділу клітин на дві самостійні особи. Для розвитку лямбліозу достатньо проникнення в організм до 10 особин.

Основні симптоми

Як позбутися лямблій назавжди, повинен вирішувати тільки лікар після проведення діагностики. Саме тому при появі перших ознак зараження потрібно звернутися до лікаря. Симптоматика ураження організму лямбліями досить велика, тому всі ознаки потрібно розглядати як в комплексі, так і окремо. Розрізняють 3 основні форми лямбліозу, а саме:

• безсимптомна;
• гостра;
• хронічна.

При безсимптомному перебігу хвороби людина, заражена лямбліями, не відчуває абсолютно ніякого дискомфорту або симптоми носять змащений характер. Більш виражені ознаки паразитарного ураження виникають внаслідок масового розмноження паразитів та інтоксикації продуктами їх життєдіяльності.

Гостра форма лямбліозу в основному спостерігається у немовлят і дітей молодшого шкільного віку, а також у дорослих з різними формами імунодефіциту. Хвороба характеризується такими симптомами:

• сильна діарея;
• підвищення температури;
• нудота і блювання;
• поява висипання на шкірних покривах;
• сильні болі в животі;
• зниження ваги.

Прояв ознак захворювання посилюється при зміні раціону, а також на фоні інфекційних і простудних захворювань, стресів, тобто при сильному зниженні імунітету. Відсутність своєчасного і грамотного лікування призводить до переходу патології в хронічну стадію.

Хронічна форма характеризується цілим комплексом синдромів, зокрема таких як:

• порушення нормальної роботи кишечника;
• гіповітаміноз;
• нудота, відрижка, печія, здуття.

Можуть також спостерігатися такі ознаки:

• головний біль;
• блідість шкірних покривів;
• перепади настрою;
• зниження апетиту;
• сухість або гіркота у роті;
• лущення шкіри.

Найчастіше перебіг хронічної форми хвороби по своїй симптоматиці схоже з багатьма іншими порушеннями функціонування органів і систем, що значно ускладнює проведення діагностики. Тому дуже важливо розуміти, який орган уражений найбільше.