Миготлива аритмія

Це дуже небезпечна патологія, що характеризується хаотичними скороченнями окремих м’язових волокон. При миготливій аритмії пульс здатний зрости до 400 ударів у хвилину, у рідкісних випадках – до 600.

Патологія даного типу виникає на тлі інших патологій серцево-судинної системи або як наслідок недостатньої роботи щитовидної залози. Рідко це порушення стає наслідком патології внутрішніх органів.

Що приймати при аритмії серця даного типу? Головна мета терапії – налагодити частоту пульсу. В іншому випадку збільшується ризик системного кровотечі, інсульту ішемічного типу і навіть раптової смерті. Тому дуже важливо знизити частоту шлуночкових скорочень до 80 ударів на хвилину.

Не обійтися без прийому горезвісних бета-адреноблокаторів – в даному випадку показані «Метопролол» і «Есмолол». Також показано вживання блокаторів кальцієвого типу: «Дилтіазему» і «Верапамілу».

Більшу ефективність демонструє «Кордарон». Але це засіб підходить лише для тимчасової терапії. Якщо довго використовувати його в лікуванні, то можуть виникнути ускладнення з внутрішніми системами організму. Ще «Кордарон» протипоказаний, якщо у пацієнта спостерігається індивідуальна непереносимість йоду або нестача калію і магнію.

Для тривалої терапії рекомендований «Дигоксин» – він незамінний для людей, які потребують постійному контролі шлуночкових скорочень і пульсу. Дозволено навіть до застосування пацієнтам з серцевою недостатністю. «Дигоксин» не тільки усуває аритмію, він ще й підсилює фракцію викиду, стимулюючи роботу м’язи.

Однак «Дигоксин» погано виводиться з організму, внаслідок чого відбувається повільна інтоксикація. Тому в разі призначення засобу для тривалої терапії потрібно обов’язково контролювати кількість активної речовини в крові. Якщо концентрація буде занадто високою, то доведеться відмінити прийом «Дигоксину» і перейти на симптоматичну терапію.