Мозоль на мові – причини, симптоми та особливості лікування

Симптоми

Найважливіше зуміти відрізнити звичайний глосит від запалення, викликаного різними захворюваннями. При перших ознаках патології рекомендується звернутися до лікаря.

Серед основних симптомів мозолів на язиці можна відзначити:

  • зміни кольору язика, він може ставати більш яскравим (насиченим червоним або малиновим) або, навпаки, бліднути, змінюючи колір біло-рожевий;
  • утворення великої кількості нальоту, що викликає неприємний присмак та відчуття у роті;
  • дрібні плями, які з’являються у певній галузі або по всьому мови;
  • набряк кінчика мови, при якому сильно видніються пори, поверхня виглядає пухкої;
  • ущільнення тканин, огрубіння, поява невеликих пухирів;
  • мозоль може мати різну форму – буває у вигляді гнійного нариву, бляшки, невеликого ущільнення тканини, запалення;
  • мова може пересихати і тріскатися;
  • уплотнившиеся тканини доставляють дискомфорт, особливо при пережовуванні їжі, виникає різкий біль і печіння.

Навіть найменші зміни слизових тканин і волокон мови, які малопомітні неозброєним оком, яскраво відчутні, тому про порушення стане відомо з самого їх початку.

Дивіться також:  Таламический синдром: що це таке, лікування, прогноз

Діагностика

Як сказано раніше, при перших ознаках запалення слизових тканин ротової порожнини необхідно звернутися до терапевта, який зможе встановити ступінь тяжкості захворювання і призначить додаткові обстеження у лікарів більш вузького профілю.

Як правило, діагностика глоситу складається з наступних етапів:

  • Загальний огляд у лікаря терапевта.
  • Огляд ротової порожнини та ЛОР-органів у отоларинголога.
  • Аналіз слини.
  • Аналіз зішкребу нальоту й слини з місця освіти запалення.
  • Аналіз гною при наявності гнійного запалення.
  • При необхідності можуть проводитися загальний і розширений (біохімія) аналізи крові.
  • Як правило, всіх вищеперелічених методів діагностики цілком достатньо, щоб визначити першопричини освіти глоситу. Дослідження слини і зіскрібків з гноєм допоможуть визначити етіологію захворювання і встановити, що стало його причиною – вірус або звичайна інфекція.

    Якщо проблема криється глибше, аналізи крові покажуть відхилення від норми за певними показниками, що стане основою для подальшого, більш детального обстеження.