Норма білка в крові: причини підвищення і пониження

Головні компоненти загального білка

Загальний білок у крові (норма у чоловіків і жінок незначно, але відрізняється, залежить не тільки від статі, віку і стану організму, але і конкретного досліджуваного показника) складається з декількох компонентів. У ході дослідження визначається концентрація альбумінів, глобулінів і фібриногену. Альбуміни складають основну кількість білка. Ці елементи забезпечують всі потреби організму у підтриманні структури і синтезі нових клітин. Глобуліни необхідні для вироблення імунних білків, у тому числі антитіл імуноглобуліну, медіаторів запалення, С-реактивного білка і так далі. Фібриноген відповідає за процес згортання крові.

Норма загального білка в крові

У жінок і чоловіків нормальна концентрація білка може відрізнятися. Взагалі, розкид верхніх і нижніх нормативних величин досить широкий. Щодо загального білка прийнята норма 64-84 г/л. В залежності від виду фракції білка у крові норми такі: альбуміни — 35-55 г/л, фібриноген — 2-5 одиниць речовини на літр. Глобуліни визначаються тільки по фракціям в залежності від необхідності, загальних значень норми немає. Для дітей першого місяця життя нормальним є показник 48-73 г/л, протягом першого року — 42-72 г/л, до п’яти років — 61-75 р/д, в підлітковому віці — 58-76 г/л.

Дивіться також:  Антитіла до ВІЛ: опис, способи визначення і розшифровка

Допускається норма білка в крові у жінок дещо знижена (приблизно на 10 %) порівняно з показниками у представників сильної статі тієї ж вікової групи. Це пояснюється високими потребами організму жінок в білку, тому що речовина активно витрачається на вироблення статевих гормонів. Крім того, синтетичні властивості печінки у жінок трохи нижче, ніж у чоловіків.

Ще більший розкид в показниках в сторону зниження спостерігається під час вагітності. В межах норми — зниження до 30 % в порівнянні з загальними показниками. Такі результати є закономірним наслідком підвищених потреб організму майбутньої мами в матеріалі для синтезу гормонів залоз внутрішньої секреції, своєчасного росту і повноцінного розвитку плоду, збільшення об’єму плазми за рахунок затримки в судинному просторі зайвої рідини.