У процесі діагностики виявляється три типи патології, кожен з яких має ряд особливостей:
Відкритий. При відкритому пневмотораксі у хворого утворюється канал, який з’єднує між собою порожнину плеври і зовнішнє середовище. Тиск у грудях при цьому прирівнюється до атмосферного, внаслідок чого легенева тканина починає спадати і орган перестає функціонувати. На фото рентгена відкритого пневмотораксу можна побачити, що легенева тканина стиснута, купол діафрагми стає плоским, а середня стінка легкого зміщена в бік. Прогноз при відкритому пневмотораксі несприятливий.
Закритий. При закритому пневмотораксі рух повітря до органів грудної клітки значно ускладнюється. Найчастіше в порожнині плеври може не бути ніяких пошкоджень, але в деяких випадках вона покривається частинками тканини, невеликими згустками крові або гноєм. На рентгені пневмотораксу закритого типу відсутня легеневий малюнок, а краї органу добре проглядаються. Закритий тип пневмотораксу легенів добре піддається терапії і не залишає після себе жодних наслідків або ускладнень.
Клапанний. Для даного типу патології характерне утворення клапана, який пропускає повітря легке, але не випускає його. У зв’язку з цим внутрішній тиск сильно підвищується і стає значно більше атмосферного, при цьому у хворого здавлюються судини серця і трахеї, в результаті чого сильно частішає дихання і людина впадає в шоковий стан. На знімку рентгена пневмотораксу легких клапанного типу чітко видно, що середня стінка легкого зміщена на сторону, протилежну тій, в якій почав розвиватися патологічний процес. Характерною рисою даного типу патології є те, що ступінь небезпеки для життя людини залежить від того, з якою швидкістю атмосферне повітря проникає в легені.
